www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины

free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Сайт Свято-Троицкого кафедрального собора г.Новограда-Волынского Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


«ТУДИ ЇДУТЬ, АБИ ВІДПОЧИТИ ДУШЕЮ…»

24 Серпня 2012 | Оприлюднив: | 273 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

Тезе, маленьке селище у Франції, але дуже багате духовністю. Колись воно нічим не відрізнялось від звичних сіл світу. Все почалось 1940 року, коли 25-літній брат Роже покинув Швейцарію, країну, де народився, щоб жити у Франції, звідки родом була його мати. Роками він важко хворів, страждаючи від туберкульозу; під час тривалої хвороби у нього визріло покликання створити спільноту. Через багато років це маленьке і незнане містечко перетворилося у всесвітньо відоме село.
Спільнота Тезе — це монастир у Франції. Ця спільнота міжконфесійна. Майже цілий рік туди приїжджають близько 6000 паломників, і більшість там знаходиться протягом тижня. Умови проживання і харчування — досить прості. Але ті, хто туди їде, не потребують комфортних умов для свого тіла, вони туди їдуть, аби відпочити душею, почути те, що Господь хоче до них промовити, побути у Його присутності, відчути дух єдності у кількатисячній спільноті, поспілкуватися з людьми, які приїхали з різних куточків світу, разом молитися, співати, ділитися словом Божим.
Пам’ятаю, як одна монахиня познайомила мене з отцем Вальдемаром. Потім я дізнався, що він 2-3 рази на рік в Зарічанах проводить трьохденні міжконфесійні зустрічі. Тоді я вирішив поїхати. Молитви, співи на різних мовах при свічках мені дуже сподобалися. Може, в цьому немає чогось дивного, але там відчуваєш присутність Божу і радієш з того, що католик, православний, баптист, п’ятидесятник моляться разом, прославляючи Господа. Після того я десь три роки поспіль туди їздив.
Щороку о.Вальдемар, католицький священик, возить групи бажаючих на зустрічі не тільки у Тезе, але і в інші місця Європи. В цьому році якось так сталося, що я дуже хотів туди поїхати, і щось мені підказувало, що Бог мені подарує цю поїздку. Завдяки моєму небесному Батькові-Богу, я знайшов кошти, аби поїхати в цю подорож, яка тривала з 30 липня по 18 серпня. Це паломництво було не зовсім звичним. До приїзду у Тезе ми відвідали святиню у Ченстохові (Польща), німецький концтабір Освенцім, де фашисти по-звірячому знищували євреїв, потім ми поїхали на екскурсію до Праги (Чехія), відвідали місце, що символізує центр Європи, і де знаходиться одне з чудес світу — астрономічний годинник. Потім через Німеччину ми прибули до Парижа. Після тижневого перебування у Тезе через Альпи група попрямувала до Риму. Були у Ватикані, заїжджали в такі італійські міста, як Ассізі, де жив св. Франциск Ассізький, Падуя, де жив св.Антоній, Венецію. Потім ми поїхали до Будапешту (Угорщина) і, нарешті, повернулися додому.
Поїздка, хоч була для мене фізично важкою, але дуже сподобалася. Наша група складалася з 51 людини. Всі були, як одна сім’я, хоч і мешкали у різних містах України, кожен намагався мені допомагати, як дівчата, так і хлопці, за що їм велика подяка. Найбільш мальовничими були Італія, Альпи, Адріатичне та Торренське моря. Найгарніші міста для мене — Рим та Венеція.
Дуже стало прикро за Україну, коли я побачив, що за кордоном на кожній заправці, а також у всіх містах є туалети для людей з інвалідністю. Я був шокований тим, що у Римі побачив спеціальні доріжки для незрячих людей. Не менш здивований був у Ассізі, де ми стояли на зупинці, чекаючи на свій автобус. Коли під’їхав міський автобус, то він був схожий на ті нові автобуси, які зараз їздять по нашому місту. Що ж я побачив? Коли той автобус зупинився, то з-під його днища почав висуватися на тротуар пандус для коляски. Це було круто! Нещодавно я дізнався, що в нашому місті серед усіх людей з інвалідністю налічується 200 колясочників. Вважаю за потрібне обладнати і наші автобуси, тим паче, не думаю, що це дуже дорого коштує. Також було б доречним зробити туалети для людей з інвалідністю на авто- та залізничному вокзалі, якби дозволяли б фінанси, то ще десь і в центрі. Нехай, навіть, вони були би платними, але, головне, щоб були.
Отже, запрошую усіх віруючих будь-якої конфесії — чи-то католик, православний чи протестант — до таких спільних зустрічей. Усі ми маємо становити одну родину дітей Божих (хто ними є), бо написано: «один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець всіх…» (Еф. 4:5-6). Тим, хто буде зацікавлений у таких зустрічах, пропоную відвідати сайти: http://taize-zhytomyr.org, http://www.taize.fr

О.ГОНГАЛЬСЬКИЙ, голова міського благодійного фонду соціального захисту молодих людей з інвалідністю

Вы должны войти что бы писать комментарии.