КАНДИДАТ У ДЕПУТАТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ПО ВИБОРЧОМУ ОКРУГУ №65, САМОВИСУВАНЕЦЬ МАХІНОВ МИХАЙЛО КОСТЯНТИНОВИЧ
Він прийшов у бізнес зі Збройних Сил. Прийшов у складних 90-х, коли Україна переживала дуже скрутні часи. Для когось то був привід нарікати, а для підполковника запасу Збройних Сил України Михайла МАХІНОВА негаразди стали поштовхом до змін. Цілеспрямований, рішучий, високоосвічений, відповідальний — він блискавично реалізував власну ідею, «з нуля» заснувавши у Новограді-Волинському фармацевтичну компанію «Юнік Фарма». За 13 років роботи підприємство стало одним із лідерів ринку з виробництва і постачання товарів медичного призначення, є обличчям України у країнах Євросоюзу.
— Михайле Костянтиновичу, ви — не лише успішний, а й дбайливий керівник. Рівень зарплати у ваших працівників є найвищим у місті та удвічі вищим за середню зарплату в області. Крім того, колектив користується обідами за рахунок фірми, медичним страхуванням, сучасною базою для занять спортом. Звідки таке рідкісне сьогодні ставлення до людей?
— Якщо хочеш, щоб твоя компанія була найкращою, то створи такі умови, щоб кожна людина цінувала своє робоче місце. Це можливо тоді, коли працівник відчуває турботу, а за півтори тисячі гривень, погодьтеся, цього не буде.
Тому люди у нас працюють із самого початку, ніхто не звільняється у пошуках кращої роботи. Ротація співробітників пов’язана хіба що з декретними відпустками, або коли дружини їдуть за чоловіками-військовими до інших міст. Гідна зарплата, безкоштовні обіди, чай і кава у будь-який момент, усе — найвищого рівня. Колектив працює з душею, отже, не доводиться сумніватися в успішному результаті нашої спільної роботи.
Балотуючись у народні депутати України, прагну створити такі умови й для інших. Бо я втомився слухати скарги недолугих керівників, які хочуть, щоб люди працювали і не нарікали на мізерні зарплати.
— Серед ваших колег є чимало колишніх військових і членів їхніх сімей. Ви ніколи не шкодували, що віддали армії багато років життя, які могли би витратити на бізнес?
— Я щасливий, що у моєму житті були Збройні Сили. Саме армії завдячую двома елітними військовими освітами (німецькою мовою з партнерами можу спілкуватися без перекладача), досвідом служби в округах по всьому Союзу. Наприкінці служби доводилося керувати великими колективами. Лише одиниці мають талант керівників, а мене армія цьому навчила. Також навчила таким рисам, як дисциплінованість, уміння діяти рішуче і виважено, безпомилково.
— Якщо ми вже торкнулися цього питання, то сьогодні у нашій 30-й механізованій бригаді поширюються чутки, що військова частина буде розформована, якщо до Верховної Ради не буде обрано одного з провладних кандидатів… Яка ваша позиція?
— Так, мені неодноразово про це говорили військові пенсіонери, самі військовослужбовці та члени їх сімей. Звичайно, це непокоїть людей. Тому з цим запитанням я звернувся до депутата Житомирської обласної ради, заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України, генерал-лейтенанта Віктора Миколайовича Муженка. Він відповів, що Новоград-Волинська 30-та механізована бригада знаходиться у планах перспективного розвитку Збройних Сил України, надалі буде зміцнюватись її кадровий склад і матеріальна база. Так, що ці чутки — звичайнісінький шантаж, до того ж, підлий.
— Є такий вислів: «Зібратися разом — це початок. Залишатися разом — це прогрес. Працювати разом — це успіх». Наскільки складним був ваш шлях у бізнесі?
— Він був дуже складним. Згадайте дефолт в Україні 98-го року, коли гривня з півтори сягнула до шести за долар, коли економічна ситуація погіршилася. Саме в цей непростий період почалося становлення компанії. Мені вдалося побачити незайняту на той час нішу у бізнесі й сконцентруватися на виробництві медичної упаковки, а саме — флаконів для ліків та ковпачків для їх закупорки і герметизації. Багато років стабільно співпрацюємо з провідними українськими та європейськими заводами-виробниками, наша компанія є їхнім ексклюзивним дилером з оптової торгівлі.
— Більшість підприємців, досягнувши успіху вдома, поспішають у столицю. Чому продовжуєте працювати у Новограді-Волинському?
— Ми не стали повторювати помилку наших «зірок», які «засвітилися» і вирушили у пошуках великого капіталу до Києва. З самого початку вкладали зароблені гроші у розвиток компанії, сплачуючи солідні податки у міський бюджет, купували земельні ділянки, будували на них складські і виробничі приміщення, створювали власний автопарк з вантажівок, які займаються перевезеннями, тобто розвивали інфраструктуру. А у Києві в цей час почали рости ціни на оренду приміщень, тому підприємці, котрі поїхали розвивати бізнес, не змогли там конкурувати. Ми ж змогли гідно пережити різні часи, навіть кризу 2008-го.
— Але ж тоді банки практично перестали кредитувати підприємців, ніхто не був впевнений у завтрашньому дні…
— Є справа — є успіх! Наша багаторічна робота — еталон надійності як для партнерів із-за кордону, так і для банків. Маємо бездоганну кредитну історію, тому навіть у найскладніші періоди для економіки України ми отримували банківські кредити. А це дозволяло забезпечувати свої ділові зобов’язання перед бізнес-партнерами. Коли мова йде про досвід роботи з однією і тією ж компанією впродовж тривалого часу, то у світі це надзвичайно цінується.
— У «Юнік Фарма» багато конкурентів?
— Звісно, вони є, але ми конкуруємо не у цінах, а у якості і виграємо у чесній конкуренції. Сьогодні усі виробники переходять на міжнародні стандарти GMP, які у тому числі стосуються виробництва медичної упаковки. Ми отримали міжнародний сертифікат якості, що дозволяє працювати на іноземних фармацевтичних ринках.
— За останні три роки на благодійність вами витрачено понад мільйон гривень. Хоча почути це можна не від вас, а від тих, кому ви допомогли: церкви, школи, лікарні тощо. Це при тому, що ви досі мешкаєте у трьохкімнатній квартирі у військовому містечку, яку отримали під час служби… Чому так багато уваги приділяєте допомозі іншим?
— Освіта, медицина, культура, релігія і спорт — це те, на чому базується добробут будь-якої успішної європейської держави. Тому системно, впродовж десяти років, «Юнік Фарма» є меценатом. Активно допомагаємо релігійним конфесіям — це останній прихисток для людських душ, промінчик світла і надії. Зрештою, це духовне здоров’я нації, тому жодному храму ми у допомозі не відмовили.
Купуємо комп’ютери у школи, щомісяця виділяємо матеріальні кошти на розвиток лікарні, а куплений нами декілька років тому кардіостимулятор, який до того був лише у Житомирі, врятував уже не один десяток людських життів. Ось це головне. Працювати, щоб бути корисними для людей!
— Михайле Костянтиновичу, три роки тому ви створили команду з настільного тенісу «Юнік Фарма», стали президентом обласної федерації з настільного тенісу. З бізнесом ми розібралися, а у чому секрет вашого успіху ще й у спорті?
— Це мій улюблений вид спорту. Багатьом школам ми подарували сертифіковані тенісні столи, на яких можна проводити великі чемпіонати. Радий, що нам вдалося зробити цей вид спорту масовим, забравши дітей з вулиць і створивши базу для занять учнів та студентів. Наша гордість — команда «Юнік Фарма», яка грає нині у Суперлізі! Такого ніколи в історії спорту не було, щоб Житомирська область була представлена на найвищому рівні!
А роботи для меценатів завжди вистачає: дахи у школах ремонтувати, дитячі майданчики робити, про пенсіонерів дбати… Шкода, коли про це згадують лише напередодні виборів. Мені, як кандидату від округу №65, виборці у цьому не дорікають, бо відчувають мою турботу. Пишаюсь тим, що допомагаю людям не за кошти держави чи якихось спонсорів, котрі захочуть повернути вкладені у вибори гроші, а за власні кошти, чесно зароблені компанією, яку я заснував.
— Чому все ж вирішили брати участь у виборах?
— Тому що мене не влаштовує економічна і соціальна політика діючої влади, відсутність боротьби з корупцією, хабарництвом, які руйнують підвалини державності України. Я бачу зневагу до традицій, культури і мови українського народу з боку тих, хто обіцяв покращити життя. Усе це прагну змінити і знаю як. А те, за що я берусь, у мене виходить на найвищому рівні. Тож розраховую на підтримку людей!