Станом на 1 січня 2021 року по Новоград-Волинському району на диспансерному обліку онкозахворюваності перебуває 2408 хворих. У 2020 році взято на облік 203 особи, з них — 86 занедбані випадки.
За минулий рік найбільше виявлено таких випадків онкопатологій: молочної залози — 21, легень та бронхів — 20, прямої кишки — 15, передміхурової залози (рак простати) — 13, шлунку — 13, шийки матки — 11, тіла матки — 10.
В Україні сьогодні спостерігається тенденція до збільшення нових випадків захворювання на рак простати. Станом на 01.01.2021 р. на диспансерному обліку Новоград-Волинського міськрайТМО знаходиться 78 хворих на рак простати, із них місто — 55; село — 23. За 2020 рік узято на облік 13 чоловік, із них місто — 10; село — 3.
Така статистика передусім пов’язана з тим, що чоловіки досить рідко звертаються до фахівця — у нас відсутня культура профілактичних оглядів в уролога. Треба враховутавати також той факт, що на ранніх стадіях рак простати проходить безсимптомно.
В Україні сьогодні метастатичне захворювання виявляється в 21% серед уперше діагностованих хворих. У США такий показник складає лише 5%. Усе це обумовлює високу смертність протягом першого року після встановлення діагнозу — 16,5%.
Рак — це серйозне захворювання, що полягає в необмеженому та неконтрольованому рості аномальних клітин в організмі. Рак простати (ракова пухлина передміхурової залози, РПЗ) — це злоякісне новоутворення, що розвивається з епітелію передміхурової залози та вважається одним із найбільш поширених онкологічних захворювань серед чоловіків.
Зазвичай ракова пухлина передміхурової залози росте повільно. Цей тип раку виявляють переважно в чоловіків, яким понад 65 років. Згідно з результатами численних досліджень, більшість чоловіків мають певні форми раку простати без жодних зовнішніх симптомів захворювання, і саме це ускладнює діагностику на ранніх стадіях. Однак важливо пам’ятати, що вчасна діагностика та лікування може бути досить ефективним для чоловіків, у яких цей тип раку розвивається досить швидко.
До найпоширеніших симптомів раку передміхурової залози належать:

• різні розлади та порушення сечовипускання: слабкий або перерваний потік сечі, часте або прискорене сечовипускання (переважно вночі), важко почати сечовипускання, неповне спорожнення сечового міхура, біль або печіння під час сечовипускання;


• кров у сечі або спермі;


• біль в області попереку, стегон, тазу, який не зникає;


• болісна еякуляція.

При виявленні одного чи декількох перерахованих вище симптомів, потрібно негайно проконсультуватися з лікарем. Важливо пам’ятати, що всі ці симптоми не завжди є проявами раку передміхурової залози, а можуть бути пов’язані й з іншими серйозними захворюваннями.
Згідно з даними численних досліджень, найбільш поширеними факторами ризику розвитку раку простати (РПЗ) є:

• вік; як правило, ризик розвитку раку простати збільшується пропорційно до віку чоловіка;


• спадкова генетична схильність. Існують гени (сімейний анамнез), які успадковуються від батьків та можуть підвищити ризик захворювання на рак простати (РПЗ). Результати жодного із проведених на сьогодні досліджень не доводять, що конкретний ген підвищує або знижує ризик виникнення раку передміхурової залози. Однак немає сумніву, що чоловіки, у яких хтось із близьких родичів (батько, брат чи син) хворів на рак простати, у 2-3 рази частіше страждають від цього типу раку.

Варто чоловікам, які можуть належати до такої групи, дізнатися більше про це онкологічне захворювання та проконсультуватися із лікарем щодо можливості чи необхідності проведення тесту на визначення рівня простат специфічного антигену (ПСА). У Європі є обов’язковим визначення ПСА всім чоловікам після 49 років.
Єдиної стандартної тактики лікування раку простати не існує, оскільки на різних стадіях розвитку захворювання необхідні різні методи дослідження та лікування. Крім того, при виборі та призначенні ефективного методу лікування прийнято враховувати вік чоловіка, період та форму протікання захворювання, ризик ускладнень та наслідків, а також побажання хворого.