Поминання 7/2013

Поминання 7/2013























































9 февраля перестало биться сердце нашей дорогой, любимой Татьяны Григорьевны ЯКУЩЕНКО


Не простившись ни с кем, не сказав всем прощай, скрылась ты в темноте, лишь оставив печаль. Сжигает боль, болит душа, от горя катится слеза. Ушла от нас ты очень рано, мы не смогли тебя спасти. Глубокая на сердце рана, пока мы живы — жива ты!

Вечный покой твоей душе и Царство Небесное.


Скорбящие сестра Валя с семьей, сестра Люда, подруга Анжела с дочкой Сашенькой



14 лютого — 40 днів, як пішов з життя люблячий чоловік батько, дідусь — Микола Федорович МАТВІЙЧУК


Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.


Сумуючі дружина, діти, онуки, свати



20 лютого — 40 днів, як пішов з життя наш батько, дідусь — Микола Андрійович РОМАНЧУК


Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом, хто забув, — згадайте. Царство тобі Небесне та вічний спокій, дорогий наш.


Вічно сумуючі дружина, діти, онуки



18 лютого минає 6 років, як пішла з життя мама, бабуся, дружина — Марія Тихонівна ВАЩЕНКО з села Слобода-Романівська


Земля тобі хай буде пухом

І вічне Царство в Небесах.

Тебе ніколи не забудем,

Назавжди ти в наших серцях.


Рідні



12 лютого минуло півроку, як перестало битися серце дорогої матусі — Юзефи Станіславівни КАНАРСЬКОЇ


Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом, а хто забув, — згадайте. Пухом тобі земля, душі — вічний спокій і Царство Небесне.


Діти, невістка, сестри, внуки, правнуки, рідні та близькі



16 лютого минає 9 днів, як пішов із життя ­ чоловік, батько, брат — Андрій Юрійович МАЙНЕКО


Ні серце, ні розум не можуть змиритись з тим, що ти більше не повернешся, не підтримаєш, не посміхнешся. Не минає жодної хвилини, години, дня, щоб ми тебе не згадували. Залишилися тільки сльози і печаль. Спи спокійно. Царство Небесне твоїй добрій душі.


Вічно сумуючі дружина, діти, брати, їх сім’ї, теща і тесть



7 лютого пішов з життя Андрій Юрійович МАЙНЕКО


Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.


Вічно сумуючі сім’я Пилипчуків і кума Юля



12 лютого минуло 9 днів, як обірвалося життя нашого дорого чоловіка та батька — Григорія Григоровича ШЕВЧУКА


Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю. І огортає тихим смутком все навколо. Рідненький, ми сумуємо за тобою. Не вистачає усмішки і слова, і погляду ласкавого й простого. Великий слід у житті ти залишив і скільки всім добра зробив. Любив життя, любив людей, прожив ти для дружини і дітей. Пішов достойно в майбуття, тобі не буде забуття. А поки пам’ять житиме в віках — живим ти будеш у серцях. Лебединим пухом тобі земля і Царство Небесне.


Сумуючі дочки та дружина



15 февраля — 40 дней, как ушёл из жизни наш дорогой муж, сын, отец — Павел Иванович БОНДАРЕНКО


Ты там, где кончается небо, где солнце берёт свой исток. Ты там, где никто раньше не был, ты там, где живёт только Бог. Прости, что не смогли тебе помочь, прости, что не смогли тебя сберечь, прости, что не смогли тебя спасти. Сто раз прости, прости, прости.


Скорбящие мама, жена, сыновья, племянники



16 лютого минає рік, як нема з нами Анни Йосипівни ОБУХОВОЇ


На душі і в серці біль, печаль та сльози, які ніколи не висохнуть. Знаємо, що тебе не дочекаємося з дороги, з якої немає вороття. Дякуємо тобі, мамусенько, за життя, яке дала нам, за любов, яка нас оберігає завжди, за мудрі поради, за бабусине любляче серце. Сьогодні без тебе сумно… Світла пам’ять тобі. Царство Небесне, рідненька.


Вічно сумуючі чоловік, донька, син, зять, невістки, онуки і правнуки



20 лютого минає рік, як пішов від нас у небуття дорогий наш синочок, тато, брат, дядя, чоловік — Микола Петрович ШАБАДЕЙ

11.10.1969-20.02.2012 рр.


Страшнішого на світі не буває, як біль розлуки назавжди. Від нас пішов ти дуже рано й затьмарилося сонце, небо, журбою огорнулися всі дні. Тобі б ще жити, жити, жити — пробач, що не змогли тебе спасти. Спи спокійно, наш рідненький. Нехай земля буде тобі пухом.


Вічно сумуючі мама, тато, діти, дружина, сестра, племінниці



17 лютого минає 9 днів з дня смерті дорого чоловіка, батька, дідуся — Павла Олексійовича ЛЕВЧУКА


Тепло душі твоєї залишилося разом з нами, серцю боляче, і горю немає кінця. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і святою молитвою. Царство Небесне і вічна пам’ять.


Вічно сумуючі дружина, діти та онуки


 

12 февраля — год, как ушёл из жизни Николай СИМОНОВ


Вечная Вам память. Царство Небесное, папа. Помним, скорбим.


Дети, внуки, родные, друзья