У ході перевірки було встановлено, що у 2011 році гр.М. звернулася до одного із комерційних банків міста для отримання кредиту готівкою у розмірі 3000 гривень. Готівкові кошти на той час не надавали, тому їй було запропоновано відкрити кредитну картку, дана громадянка погодилась. Отримавши кредитну картку, гр.М. вирішила зняти кредитні кошти за допомогою банкомата, але кредитний ліміт складав 0 грн., тобто кредитний центр даного банку відмовив їй у бажаному ліміті. Протягом двох років гр.М. даною карткою не користувалась, оскільки на ній був відсутній кредитний ліміт, а конверт із даною карткою та паролем, який вона отримала у відділенні приватного банку, зберігала у себе вдома.
У січні 2013 року гр.М. знову звернулася до того самого банку, маючи бажання закрити кредитну картку, мотивувавши тим, що на ній відсутні кредитні кошти. У процесі закриття працівник банку повідомив гр.М., що у неї виникла кредитна заборгованість перед ними в розмірі 2500 гривень.
Не погодившись із даним кредитом, гр.М. написала офіційну заяву працівникам відділення приватного банку про те, що просить детально з’ясувати всі обставини кредитної заборгованості, але все було безрезультатно.
На даний час перевірку за ст.190 ч.1 КК України проводить Новоград-Волинський МВ.