Поминання 15/2013

Поминання 15/2013















































12 квітня 2013 року минає 9 днів з дня смерті найдорожчої людини — дружини, мами та бабусі — Віри Самойлівни Кучер


Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами. У наших вдячних серцях назавжди залишиться біль і смуток непоправної втрати. Ти була для нас надійною опорою, мудрим порадником, чудовою матір’ю та найкращою бабусею. Все своє життя ти постійно молилася, підтримувала та турбувалася за всіх нас та забувала лише думати про себе. Дякуємо тобі, матусенько, за життя, яке дала нам, за надзвичайну доброту, за материнську ласку та любов, за любляче серце.

Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, яка завжди буде жити у наших серцях.

Нехай свята земля береже тв1ій сон, а Господь дарує Царство Небесне.


Вічно сумуючі чоловік, сини, донька, зять, невістки та онуки



І не вернути, і не забути, лише з болем в серці жити залишилося…


17 квітня — роковини світлої і незабутньої пам’яті дорогого Володимира Андрійовича ВАСИЛЕНКА


А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає. Свідомість до спокою кличе, а серце щемить і щемить. Тебе, наш рідненький і любий, довічно не зможем забуть ні на мить. Спи спокійно, нехай печаль і наші сльози не тривожать твій вічний сон. Царство Небесне і вічна пам’ять.


Вічно сумуючі дружина, діти, онуки, всі рідні



12 квітня — 5 років світлої пам’яті дорогого чоловіка, батька — Володимира Петровича ШЕЛЬМУКА


Минає час, але ти вічно будеш жити в наших серцях. Нехай у цей день всі, хто знав тебе, згадають і пом’януть. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Царство Небесне тобі і вічна пам’ять.


Вічно сумуючі дружина, сини, невістка



16 квітня минає рік, як перестало битися серце Петра Йосиповича ГОРБАЧЕНКА


Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.


Вічно сумуючі дружина, діти та онуки



Забути — не в силі, вернути — не в змозі…


13 квітня — 40 днів, як пішов у вічність чоловік, батько — Анатолій Юхимович НАЙДЮК

01.04.1952-05.03.2013 рр.


Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, і скільки б не минуло часу, ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе. А Господь хай пошле тобі Царство Небесне та вічну пам’ять.


Вічно сумуючі дружина, діти та всі рідні



12 квітня минає 10 років, як пішла з життя Наталія Григорівна ТРОФІМОВА


Рідненька наша, якби ти знала, як нам тебе не вистачає. Ти була нашою радістю, надією, підтримкою, а стала довічним болем. Жорстока підкупна смерть забрала у розквіті сил молоде життя. Ніхто не міг тебе спасти, ти всіх прости і нас прости. Слова безсилі, пам’ять — вічна. Царство Небесне і вічний спокій душі.


З глибоким сумом мама, тато, сини Ваня, Коля, брат Олександр з сім’єю і всі рідні, близькі



13 квітня минає 2 роки світлої пам’яті Ярослава Богдановича ДМИТРІВА


Минає час, але ти вічно будеш жити в наших серцях. Нехай у цей день усі, хто знав тебе, згадають і пом’януть. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Царство Небесне тобі і вічна пам’ять.


Вічно сумуючі мама, батько, сестра



12 квітня минає 4 роки світлої пам’яті Валентини Опанасівни ПОРТЯНКО


Вічна вам пам’ять, Царство Небесне. Пам’ятаємо, сумуємо Хто знав, — пом’яніть нашу маму добрим словом.


Сини, невістки, онуки



15 апреля — 15 лет, как ушёл из жизни наш дорогой сын и брат — Валерий Александрович ГОПАНЧУК


Ты не вернёшься, не оглянешься, не станешь мудрым и седым. Ты в нашей памяти остался всегда живым и молодым. Кто забыл, — вспомните, кто помнит, — помяните.


Мама, папа, сестра, племянник, брат



14 квітня минає 40 днів, як пішла з життя Тетяна Петрівна КАНАРЧИК


Пам’ять про тебе завжди буде з нами, і скільки б часу не минуло, пам’ятати ми будемо завжди, згадувати і молитися за тебе. Нехай свята земля наша береже твій вічний спокій. Царство тобі Небесне.


Сумуючі чоловік, дочка, мати, батько, колектив 57 СЕЛ, сусіди



12 квітня — 3 роки, як пішла з життя дорога і рідна нам людина — Надія Сільвестрівна КУЗНЄЦОВА


Плаче серце, біль не передати. Сумуємо і пам’ятаємо кожну хвилину. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічний спокій тобі, рідненька, а ми ніколи не забудемо.


Сумуємо, діти, онуки, правнуки