НОВОГРАД-ВОЛИНЦІ — ПРО ГОЛОВНЕ СВЯТО СВОГО МІСТА
Що й казати, «Лесині джерела» — головне свято Новограда-Волинського. Офіційно воно має поважний статус міжнародного, а ще більшої значимості і глибини йому додає незмінна впродовж довгих років любов більшості городян і гостей нашого міста.
Хоча, звісно, існують різні думки з приводу організації та проведення «Лесиних джерел», і, користуючись нагодою, ми вирішили поцікавитися ними у наших читачів. Для цього провели опитування, запитавши респондентів: чим є це свято особисто для них та їхніх родин, які заходи у триденній святковій програмі людям найбільше до вподоби, і що вони рекомендують відвідати іншим. Також ми поцікавилися пропозиціями та побажаннями городян з приводу організації свята.
Ірина Мінєєва, фінансист:
— Перш за все, це свято — унікальне тим, що є нагодою доторкнутися до українського, справжнього, якого у нашому місті всеж замало. Адже на все знаходиться місце, крім колоритних речей.
Найбільше люблю «Містечко майстрів», мені до вподоби побачити на власні очі розмаїття ручної роботи, бо зазвичай у нас це побачиш хіба що по Інтернету. І, звичайно, виступи аматорських колективів — вони чудові, колоритні, справжні і виступають наживо. А ще усі колективи різні, і їх так багато! Тема народної творчості мені близька ще й тому, що моя донька співає у ансамблі «Ордана».
Побажаю організаторам не гнатися за модними гуртами (я про вечірній концерт), а надавати перевагу місцевим талантам. А ще привести до ладу наш Парк культури, бо те, що ми маємо там нині, на жаль, не вписується у таке чудове місто і свято.
Тетяна Гнітецька, ­бухгалтер:
— Для мене це свято — яскравий та неповторний момент у житті міста та його мешканців. Дні, коли можна усім з головою зануритися у мистецькі заходи, дізнатися щось нове з історії та культури України та інших народів, які є гостями свята. А потім — поїсти смачної солодкої вати, випити з друзями пива. А діти можуть досхочу нагойдатися на каруселях у парку.
Подобається «Містечко майстрів» — там щороку є багато дивних речей , які люди роблять своїми руками. Гостям та новоград-волинцям рекомендую відвідати чим побільше заходів у програмі, відчути дух свята і дочекатися святкового феєрверку.
Організаторам бажаю здоров’я, нових творчих задумів. Щоб люди не втомлювалися захоплюватися святом і дякувати за втілення чудової ідеї!
Олеся Михайловська, очолює рекламну агенцію:
— Можу сказати, що люблю «Джерела» більше за власний день народження. Найбільше чекаю «Містечко майстрів», цікавлюся роботою народних умільців з усіх куточків України, обов’язково щороку купую на згадку щось із виробів декоративно-ужиткового мистецтва. Захоплююся виробами Ірини Голені, з нетерпінням хочу побачити її нові роботи. Рекомендую відвідати концерт камерної музики ансамблю «Класік».
В організації свята подобається повністю усе. Як і те, що люди ходять містом сім’ями, великими компаніями, святково вбрані та з гарним настроєм. Класно, що ми живемо на батьківщині Лесі Українки та маємо таке свято. Спасибі за це автору свята Миколі Мартинюку!
Оксана Деркач, медик:
— Для мене це завжди зустріч з друзями та рідними, за якими я скучаю, бо мешкаю тепер на Полтавщині, але завжди з особливим душевним щемом згадую та розповідаю про Звягель. Це свято вшанування творчості нашої Лесі, яку цінують і люблять її земляки, це народні колективи, вишиванки, очікування чогось такого... гарного, захоплюючого.
Рекомендую усім відвідати виставки митців, майстер-класи у «Містечку майстрів», святкові концерти та народні гуляння на фортеці.
Оргкомітету і владі міста, як медик, бажаю міцного здоров’я і залізних нервів. А як людина, яка вболіває за чистоту рідного міста, пропоную під час свята збільшити кількість урн, щонайменше, утричі. І щоб концерти і дискотеки були до п‘ятої ранку, як колись.
Геннадій Фрегер, юрист:
— Мені не подобається, що організатори об’єднали День міста і «Лесині джерела», надавши пріоритет останньому. Вважаю, що городяни мають право на День міста, під час святкування якого можна було би зробити кілька заходів, присвячених творчості поетеси. А так на цьому акцентують занадто багато уваги, і це не завжди цікаво молоді.
Цікавим фрагментом свята вважаю вистави на острівку Случі біля фортеці, добре було б відродити цю традицію. А решту святкування, на мою думку, все ж таки слід присвятити місту, його здобуткам за рік, запрошувати дійсно цікаві колективи та організувати розважальну програму для молоді.
Анна Порхун, юрист:
— Дуже приємно, що Новоград стільки років поспіль продовжує шанувати свою відому землячку, на долю котрої випали важкі хвороби і випробування, незважаючи на які вона залишила такий вагомий слід в історії літератури. Завдяки святу, у звягельчан є чудова нагода насолодитися пронизливо-чутливими, емоційно-насиченими творами.
Мою увагу цього року у програмі свята привернули вистава Львівського драматичного театру «Лісова пісня», «Містечко майстрів» парад вишиванок та виставка творчих робіт художників-земляків. Обов’язково відвідаю ці заходи і раджу іншим!
Мої побажання стосуються мешканців та гостей міста, щоб вони з повагою ставилися до роботи людей, які це свято організовують, підтримувати чистоту, красу та ошатність міста.
Яна Тинна, організатор свят:
— Свято було створено як літературне, і дуже шкода , що дехто перетворює його на масове гуляння та «п’янку». Для мене «Лесині джерела» — це очікування нового: відкриття нових талантів , знайомство з новими непересічними особистостями.
Рекомендую всім відвідати місцеві музеї і обов’язково садибу, де народилася Леся, а також послухати виступи колективів, які завітають до міста.
Побажання дуже прості. Як приємно було колись — вистави на фортеці та на острівку , яка прекрасна була козацька хода, смачний куліш тощо. Хотілося би, щоб це повернулося. А ще — більше чути Лесине слово зі сцени, можливо ,у сучасній обробці. Розумію, на усе не вистачає коштів, та все ж можна робити гарне свято, не перетворюючи його на блукання натовпу вулицями у пошуках зручного місця для випивки…
Елла Гнесь, правоохоронець:
— Я обожнюю це свято і щороку з нетерпінням чекаю на нього. Найбільше до вподоби «Містечко майстрів» та виступи аматорських колективів. І, безумовно, завжди чекаю на феєрверк! На жаль, на поетичні заходи у музеях не завжди встигаю через завантаженість на роботі. Сподіваюся, що цього року отримаю таке задоволення.
Сумую за тими часами, коли з головної святкової сцени можна було почути голоси Ніни Матвієнко, Миколи Гнатюка та інших відомих українських артистів, адже ми у провінційному містечку не маємо змоги бачити їх виступи.
Юлія Шевчук, дизайнер:
— Особисто для мене «Джерела» перетворилися на масовий захід, під час якого можна зустріти друзів та знайомих. На мою думку, з роками одноманітності свято втратило свою оригінальність.
У програмі цікавішого за «Містечко майстрів» з майстер-класами немає. Хіба що, цього року із задоволенням відвідаю ще парад вишиванок.
Щодо побажань, то хоч це і літературно-мистецьке свято, хотілося би більше заходів для молоді, більше різноманітних напрямків мистецтва, можливо, рок-сцену. Одне слово, побільше креативу!
Наталія Левчук, ­викладач:
— Для мене особисто — це не лише естетичне задоволення, а ще й робота — виступаю на концерті, співаю у хорі вчителів музичної школи. Люблю відвідувати «Містечко майстрів» А особливих побажань немає — мені, начебто, усе подобається.
Оксана Кравченко, підприємець:
— Дуже люблю це свято, подобається відвідувати «Містечко майстрів». Концертів народних колективів можна було би менше, натомість побільше сучасних виконавців, яких ми бачимо і чуємо лише з екранів телевізорів.
Юлія Марчевська, ­вчитель музики:
— Мені надзвичайно подобається саме це свято, обожнюю виставку у міському Парку відпочинку. У нас дуже багато талантів у місті, у тому числі — серед дітей, в усіх напрямках творчості. Вважаю, потрібно більше це демонструвати, щоб бачили городяни і гості міста.