Замість китайського «ширпотребу» — дерев’яні іграшки від звягельчанина

Замість китайського «ширпотребу» — дерев’яні іграшки від звягельчанина

В Україні є чимало майстрів, котрі роблять з деревини чудові речі: від звичайного посуду і статуеток — до сучасних меблів. Серед них — Олександр Чернишов, який виготовляє екоіграшки і живе у Новограді-Волинському. Кожна його іграшка має характер та душу. Пазли — якісні, яскраві, дуже добре продумані, розвивають логіку дитини, зберігають тепло рук майстра, який з любов’ю робить їх для маленьких чад. Його мета — замінити неякісні китайські забавки, задля здоров’я наших дітей.
— Пане Олександре, звідки з’явилася ідея?
— Одного разу, прогулюючись з дружиною містом, ми вирішили зазирнути до однієї крамниці, щоб придбати дещо своєму малюку. Коли я підійшов до вітрини і почав роздивлятися, то звернув увагу на те, що майже увесь асортимент був зроблений зі штучних матеріалів. За професією я — столяр, тому й вирішив зробити для своєї дитини іграшку, що була б цікавою і корисною. Мій товариш-дизайнер допоміг втілити ідею у реальність, зробивши декілька макетів. Так з’явилися наші перші іграшки.
— Розкажіть про методику вашої роботи: у якій обстановці любите творити, скільки часу йде на виготовлення, які матеріали використовуєте?
— Завжди приємно працювати, коли є гарний настрій і ніхто не відволікає. Технологічний процес виготовлення іграшок досить тривалий, адже увага приділяється кожній маленькій деталі — починаючи з нанесення малюнку на заготовку, закінчуючи її оздобленням. Матеріали використовуємо з екологічно чистої сировини, тому що наші споживачі — це діти.
— Чи потрібно у цій справі мати натхнення? Звідки його черпаєте?
— Бажання і настрій є невід’ємною частиною, бо у кожну іграшку вкладається частинка моєї душі. Коли бачиш з якою зацікавленістю діти та дорослі складають іграшку, то починаєш розуміти, що справа не марна — і це надихає.
— Не було страху, що іграшки не будуть користуватися попитом?
— У мене було настільки велике бажання створювати, що перша іграшка була зроблена, ніби я все життя тільки цим і займався. Та й чому не підуть — якісних речей у нас в Україні бракує. Батьки, які турбуються про здоров’я та розвиток своєї дитини, розуміють, що це те, що потрібно. Крім того, зараз у моді саме екотовари.
— Займаєтеся цим у задоволення чи заради матеріального прибутку?
— Спочатку робив забавки для своєї дитини, потім — для дітей друзів, а далі — пішло-поїхало. У майбутньому планую відкрити власний магазин дерев’яних іграшок, проводити майстер-класи.
— Ви вже брали участь у творчих конкурсах?
— Поки що ні, але після свята « Лесині Джерела» мені почали надходити запрошення. Тож все попереду.
— Чи дорого коштують іграшки?
— Ціни доступні, бо хочеться, щоб ця іграшка була у кожній оселі. Коли люди приходять до мене вдруге чи втретє за играшками та розповідають наскільки вони до вподоби їхнім діткам, то я вважаю, що це головне.
Людмила ПЕТРУК, студентка 5 курсу факультету журналістики ЛНУ ім.І.Франка