Зустріла днями Віктора Ваховського, котрий на «Лесині джерела» презентував загалу власну колекцію значків. (У «Звягелі» йшлося про це у №31 (83) від 2 серпня 2013 року). «Тільки, Юліє, у мене не 8 тисяч значків, як ви написали, а… 14 тисяч!, — усміхнувся колекціонер. — Просто лише вісім тисяч я встиг підготувати до виставки і навісити на планшети». Гадаю, це важливе уточнення, отже, я не могла не виправити допущену мною у статті кількатисячну «неточність». Цікаво й те, що, як розповів Віктор Станіславович, виставка викликала жвавий інтерес городян та гостей міста.
Чимало відвідувачів прийшли у молодіжний центр, аби побачити колекцію. Окремі відвідувачі поспішили поповнити її власними значками. Таким чином у колекції з’явилися значки від депутатів з офіційних делегацій Білорусії та Росії, перший у колекції значок, що світиться. А один американець зі штату Мінесотта настільки був вражений значками на тему авіації (він і сам колекціонує усе, що пов’язано з авіаційною галуззю), що не міг насолодитися побаченим і довго передивлявся кожен експонат колекції. Зрештою, Віктор Ваховський не втримався і подарував йому декілька значків. Іноземець, у свою чергу, пообіцяв поповнити колекцію американськими значками. У Америку, до речі, він повіз багато фотографій з виставки і ще — значок із радянським мультиплікаційним героєм Чебурашкою — презент для доньки, яка дуже любить «вуханя».
«Загалом для мене головне, що я цим колекціонуванням не лише власну цікавість вгамовую, а й привертаю увагу дітей та молоді, відволікаю їх від вулиці», — підсумував нашу розмову колекціонер.
Все-таки було б непогано, щоб Новоград став першим в Україні містом, де відкрито Музей значків. Втім, жодних пропозицій від влади чи меценатів досі не надійшло. Хоча одна лише частина колекції значків, що присвячена подіям, історії та особистостям Житомирщини, — вже привід замислитися над тим, як не втратити історію краю у такому оригінальному і незвичному амплуа.