27 вересня — Воздвиження Чесного й Животворчого хреста Господнього

Історичний зміст цього найдавнішого дванадесятого християнського свята пояснюється по-різному, і при цьому в основу лягають три події, що відбулися в різний час, але поєднані загальною святинею — Хрестом.
Про першу з цих подій розповідає праця церковного історика Євсевія «Життя Костянтина». Під час боротьби римського імператора Костянтина зі своїм співправителем Максенцієм перед вирішальною битвою на Фламинієвій дорозі (311 рік), коли сили Максенція перевершували чисельністю армію імператора, Костянтин побачив на сонці хрест із написом: «Цим перемагай!».
Уві сні імператорові з’явився Ісус Христос і повелів виготовити прапор із хрестом за зразком баченого на небі. Костянтин так і зробив. Здобувши перемогу, він прийняв християн під своє заступництво й оголосив віру Христову державною релігією Римської імперії.
Друга подія — основна. Відбувалася вона також у часи Костянтина Великого. Мати його, Олена, відвідала Єрусалим і там знайшла Животворчий Хрест Господній.
Єрусалимський патріарх Макарій зійшов на підвищення і став показувати народу знайдений хрест, воздвижуючи, тобто, піднімаючи його догори. Після віднайдення Хреста Господнього (326 рік) у різних місцях почали будувати на його честь храми. Один із них заснувала сама Олена на місці знайдення хреста в Єрусалимі. Будівництво було закінчене в 335 році, освячення відбулося 13 вересня, і наступний день (14 вересня (за ст. стилем) став святом Воздвиження Хреста Господнього.
Третя подія йде корінням у VII століття і пов’язана із тривалою боротьбою Візантійської імперії з Персією. У 614 році перси напали на Палестину, що належала Візантії, розграбували Єрусалим і разом з іншою здобиччю забрали й святиню — Хрест Господній. Хрест пробув у полоні 14 років. У 628 році імператор Іраклій розгромив персів і повернув святиню. Хрест привезли до Єрусалима, й імператор сам вніс його у храм. З нагоди повернення Хреста Господнього відбувся урочистий молебень, під час якого патріарх знову воздвигнув народові Хрест.
Частки святого древа тепер перебувають у різних соборах. Зокрема, у Московському Успенському соборі та св. Володимирському соборі міста Києва.
Святкування Воздвиження Церквою триває дев’ять днів: із вечора 13 вересня й до 21 вересня (за ст. стилем) або з вечора 27 вересня й до 5 жовтня (за нов. стилем). Посту дотримуються у день Воздвиження Чесного й Животворчого Хреста Господнього (14/27 вересня). У день Воздвиження дозволяється вживати їжу з рослинною олією (молочні страви, яйця та рибу їсти не слід).
У народі свято називають Здвиженням, бо «земля вже движеться назустріч зимі». Цього дня в жодному разі не слід ходити до лісу, бо на Здвиження особливо активні змії, які готуються до зимової сплячки.