Свято Миколая в Україні віддавна відзначають по-особливому. Серед багатьох чеснот цього святого виокремлюють його дар безкорисливо творити добро. Саме тому у цей день існує традиція робити подарунки, тим самим приносячи іншим радість і впевненість, що їх люблять та про них пам’ятають.
Миколай жив у кінці ІІІ — на початку IV століття. Довгий час був єпископом у Мирах, у провінції Лікія у Малій Азії. Помер близько 345 року. Все своє життя він присвятив справі милосердя. Тож іще за життя його називали батьком сиріт, удів і бідних. Після смерті він прославився даром творення чудес, і тому його стали називати великим чудотворцем.
У численних народних переказах Миколай боронить людей від стихійного лиха. Найбільше він опікується тими, хто перебуває у плаванні, тому рибалки, виходячи на промисел, брали з собою образ Миколая. У давнину святий Миколай — також заступник перед небезпеками зі степів.
В Україні на честь святого Миколая збудовано багато храмів. Відомі його чудотворні ікони. Надзвичайно шанували цього угодника Божого запорізькі козаки.
Звертатися по його допомогу можна словами такої молитви: «Великий Угоднику і Святителю Божий, Миколаю, Пастирю й Учителю всіх, хто з щирим молінням вдається до Твоєї допомоги. Ти помагав тим, які до Тебе вдавалися, поможи і мені в усіх труднощах і потребах життя мого. Коли прийде хвиля, де сила моя заслаба, труднощі, що стають на дорозі життя мого, завеликі для мене, Ти, Угоднику Божий, подай мені помічну Твою руку і стань мені на охорону, як ставав завжди тим, що в труднощах і небезпеках пам’ятали про Тебе. Поблагослови мене Святительською Твоєю рукою, настав на стежку добру, запали в мені віру непохитну і моли Христа Бога спастися душі моїй. Амінь».