Донорство в Україні: необхідна благодійність чи небезпечна розкіш?

Лозунг «Здай кров — збережи життя» на слуху в багатьох, утім, навряд чи його можна назвати надто популярним у наш час, так само, як і складно назвати кількість добровільних донорів значною. І на це є декілька як об’єктивних, так і суб’єктивних причин. По-перше, не кожна людина може успішно пройти медогляд, за результатами якого визначається, чи може вона бути донором, чи ні. Адже стан здоров’я українців залишає бажати кращого. По-друге, у багатьох мешканців України виникають справедливі сумніви щодо безпечності процедури здачі крові.
Особа, яка двічі здала кров, згідно із Законом України «Про донорство крові та її компонентів», набуває статусу донора. Сьогодні в нас є донори безоплатні, які здають кров у разі перебування в лікарні їхнього близького родича чи знайомого, а також люди, які приходять за покликом душі й серця.
Звичайно, перших більше. Крім того, є значна кількість людей, які звертаються для здачі крові з метою отримання грошової компенсації за кількість зданої крові. Такі три види донорства ефективно діють.
Якщо людина прийшла з бажанням здати кров, — це ще не означає, що вона може бути донором. Лікар-трансфузіолог проводить із потенційним донором співбесіду, направляє його на лабораторні дослідження.
Питання вартості донорської крові — риторичне, тому що донорська кров — це безцінний біологічний продукт. Компенсація, що видається донорам, не дорівнює вартості їхньої крові. Вона призначена для відновлення здоров’я донора після кровоздачі і становить 76,8 грн. за дозу крові.
Здача донорської крові є абсолютно безпечною маніпуляцією. Під час давання крові думати про те, що вас заразять якимось інфекційним захворюванням, не доводиться, адже ми використовуємо одноразові, витратні матеріали для обстеження та огляду донора при взятті крові та її переробці.
Сама ж дача крові для здорової людини абсолютно не шкідлива, тоді як дача компонентів крові (плазма, тромбоцитна, еритроцитна маса) є навіть лікувальною процедурою. Так, плазма крові відновлюється протягом семи днів, разом із нею відтворюється склад крові, що тільки сприяє тому, що організм донора підтримує здорові функціональні властивості.
Донорську кров можна здавати кожні два місяці, плазму — двічі на місяць, клітини крові — тромбоцити — раз на місяць.
Законом України «Про донорство крові та її компонентів» передбачено, що особи, які 40 і більше разів здали кров, або 75 і більше разів — плазму донорської крові, отримують звання Почесного донора України.
Щодо пільг, то всім донорам на час обстеження особи видається довідка. Крім того, людина звільняється від роботи в день здачі крові та наступний за ним. Ці дні за бажанням донора можуть бути приєднані до відпустки. Перед здачею крові донорові видається сніданок — чай із печивом. Після здачі крові він може отримати сніданок або грошову компенсацію. Донори користуються позачерговим відвідуванням лікарів у лікувальних закладах, а також довідки про стан здоров’я їм надаються безкоштовно. Згідно із законодавством, донори, які перебувають на лікуванні в державних та комунальних лікувальних закладах, препаратами донорської крові забезпечуються безкоштовно, за рахунок лікувальних закладів.
Почесні донори мають низку пільг, передбачених законодавством. Одна із найзначніших — у разі виходу на пенсію, Почесний донор отримує надбавку в розмірі 20% до мінімальної пенсії, що призначається за віком.
Висновки робити вам, шановні читачі. Ставати в чергу для здачі крові чи ні — особисте рішення кожного українця. У центрах крові чекають на донорів.
Степан КУРИЛЕНКО, лікар-анестезіолог Новоград-Волинського міськрайТМО