ХУДОЖНИК-«САМОУЧКА» ДЕНИС ШЕВЧУК РОЗМАЛЬОВУЄ УСЕ, ЩО ПОПАДЕТЬСЯ ПІД ПЕНЗЛИК
Напевно, багато хто, проходячи повз кафе-бар «Київ», помічав жовтогарячий осінній пейзаж, намальований на фасаді однієї з будівель поруч. Хоча й надворі зараз зовсім не осіння пора, все ж рука невідомого художника зуміла спинити яскраву мить... Трохи журналістської допитливості й ми дізналися, що куточок осені — це робота 29-річного новоград-волинця Дениса Шевчука. А малювання, як виявилося, — його хобі, яким він займається вже з десяток років.
Цікаво, що багатослівнішими за мовчазного хлопця є його роботи. І нехай сюжети — не завжди його власні, так чи інакше кожна творча робота успадковує часточку душі і почерк автора. Ось чому не обов’язково багато говорити, щоб розповісти про себе й те, чим займаєшся.
Кожному, хто споглядає ці картини, вони відкривають щось своє. І розбурханий велетень-океан, із маленьким фрегатом, що гойдається на бурхливих гребнях, і безкрайнє поле у червоних краплях палаючих маків, і портрети незнайомців, які, складається відчуття, ніби організовують «заочне» знайомство із тими, хто на них зображений… Погодьтеся, що без душі, вкладеної у роботу, жоден сюжет не стане цікавим, жоден — не надихне на те, аби «докопатися» до істини.
Художньої освіти у нього немає. Проте хлопцю це зовсім не заважає — каже, що якби була можливість, то він увесь Новоград розмалював би! Тому й розмальовує усе, що під руку попадається: на замовлення — стіни у квартирах і кафе, кіоски, каналізаційні люки на вулицях, звичайні стовпи і, навіть, людські тіла!
Так, адже Денис не так давно працює ще й майстром татуювання. Розповідає, що сьогодні — це дуже модна тенденція серед молоді. І хлопці, і ще частіше — дівчата, приходять у салон, де він працює, щоб «розфарбуватися». Каже, що професія ця доволі рідкісна для маленького провінційного містечка, але попит на «тату» є. Серед клієнтів — як любителі простих татуювань, так і більш складніших — «художніх». Хтось таким чином самостверджується, хтось — шукає яскравих форм самовираження, ще хтось — прагне привернути увагу.
До речі, дуже популярні нині «парні» татуювання — коли пара хоче мати «один на двох» малюнок на шкірі. Часом, наприклад, просять зобразити на одній людині — ключ, а на іншій — замок, що символізує те, що вони разом назавжди. Цікаво, жартую, а коли закохані все ж розходяться (життя ж не завжди — прогнозована штука), то чи не приходять із проханням… змінити замок? «Ні, — сміється Денис, — таких випадків не було ще. Вивести невеличке тату можна, але шрам після того залишиться».
Що ж, ми бажаємо закоханим ніколи не мати проблем із «відмиканням» сердець, а Денису — побільше нових цікавих сюжетів для творчості.
Післямова. Не втомлюємося закликати вас, шановні наші читачі, ділитися своїми захопленнями і хобі. Пишіть нам, дзвоніть, розповідайте — цілком ймовірно, що у наших наступних статтях ми познайомимо Новоград із вашою цікавою особистістю. Ми готові до творчої співпраці! А ви?