Поминання 14/2014

Поминання 14/2014



















































9 квітня минає рік, як не стало Анатолія Петровича КУНДЕЛЬСЬКОГО


Вічна Вам пам’ять, Царство Небесне, тату. Пам’ятаємо, сумуємо.


Дружина, сини, онучка, рідні



6 квітня минає 7 років, як перестало битися любляче і щире серце Федори Павлівни МАМАЙЧУК з села Орепи


Ви кожну мить про нас все дбали, навчили жити і любить. Ви кожному допомагали, як сонечко обігрівали. Тепер лишилась тільки пам’ять, яка болить. Царство Небесне і вічний спокій Вам.


Ваші рідні



5 квітня — 10 років світлої пам’яті Михайла Григоровича ЮРЧЕНКА


Все пригадається, коли ці десять років сплинуть в небо, онуки й правнуки — пішли… Ми вірим пам’яті: вона нам завжди образ твій малює — очей розумних глибина, душа і посмішка хвилює. Згадайте теплими словами.


Вічно сумуючі рідні



Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...


5 квітня минає рік, як пішла у вічність наша мама, бабуся, прабабуся — Марія Макарівна БОЙКО з села Кам’янки


Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідненької матусі. У наших серцях назавжди залишився біль і смуток непоправної втрати. Ні час, ні роки не зітруть в наших серцях найкращі спогади, любов і вдячність до Вас. Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічну пам’ять, а свята земля береже Ваш сон. Хто пам’ятає, — пом’яніть словом і щирою молитвою. Вічний спокій Вашій світлій душі.


Вічно сумуючі рідні



10 квітня — 3 роки світлої пам’яті нашого дорогого Віктора Володимировича ВЛАСЮКА


Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічний спокій і вічна пам’ять.


Сумуючі дружина, діти та всі рідні



8 квітня минає 40 днів, як пішов у вічність люблячий батько, лагідний дідусь — Іван Еренстович БОЧКІВСЬКИЙ із села Марушівки


Закотилось у вічність життя, ніби сонце сховалось за обрій. З того світу нема вороття, розуміємо це ми сьогодні. Серця плачуть від болю й кричать: «Рідний наш, повертайся додому». Не стихає печаль ні на мить, залишаючи вічну утому. Вічний спомин твоїй душі. Всі, хто знав, — згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою.


Сумуючі доньки та люблячі онуки



7 квітня — 20 років, як нема з нами Бориса Федоровича Малика з села Нова Романівка


Якби могли Ви довго жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як Ви, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство Вам Небесне, рідненький. Всі, хто знав, згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою.


З глибоким сумом діти, внуки і правнуки



2 квітня минуло 10 років, як пішов з життя Олексій Петрович БАРАННІКОВ


Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи.


Вічно сумуючі дружина, діти, онуки



3 апреля — 40 дней, как оборвалась жизнь дорогой нашей доченьки — Виктории Андреевны БРАЦЮК


Не слышно голоса родного, не видно милых глаз. Зачем судьба была жестока, так рано ты ушла от нас, доченька.


В глубокой скорби твои родные и близкие



Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...


4 квітня минає 9 днів, як пішов з життя Віктор Федорович ОСТРОЖИНСЬКИЙ із села Майстрів


Тихо згасла свічка, й життя догоріло. Твоя світла душа в небеса відлетіла. Кого любив, чим жив, що планував, — не зробив, пішов у Вічність. А серце не вірить, душа не сприймає, що тебе в живих вже немає. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі.


Вічно сумуючі дружина, сестра, діти, онуки, правнуки



21 березня перестало битися золоте серденько нашого сина — Олександра Валерійовича ЯЩУКА

25.10.1984-21.03.2014 р.р.


Згасло наше сонечко назавжди. Прости, рідненький, що не вберегли тебе. Просимо тебе, Боже, прийми його до Раю, він був доброю людиною.


Батьки, брат, рідня



Ушёл ты так рано, не простившись, и не сказавши слова нам. Как жить нам дальше, убедившись, что больше не вернёшься к нам...


6 апреля — 40 дней, как ушёл из жизни любимый муж, отец и дедушка — Сергей Анатольевич ОРЁЛ


Не найти нам слов описать наше горе, не найти в мире силы, чтоб тебя подняла. Наших слов не вместить даже в море, как жестока судьба, что тебя отняла. Не слышно голоса родного, не видно добрых, милых глаз. Зачем судьба была жестока? Как рано ты ушёл от нас…


Жена, дети, внук, родные