1936 РІК
На початку року «Соціалістичне Полісся» виходило на 4 сторінках великого формату (39 см х 58 см), а з 12 травня — на 8 сторінках зменшеного формату (40 х 28 см).
Згідно з оголошенням, 5 січня припинив своє існування універмаг «Торгсин» («СП» від 4 січня). Він знаходився у першій половині 1930-х рр. на старій базарній площі. Тут громадяни, які мали золото, срібло та іноземну валюту, могли обміняти їх на продукти харчування й товари широкого вжитку.


16 березня надрукована доповідь голови окрвиконкому М.Н.Рощенюка «Будувати швидко, високоякісно і дешево». За його словами, у 1936 р. округа мала отримати значні капіталовкладення. Розпочиналося будівництво водогону. Цього року планували звести насосну станцію, очисні спорудження, водонапорні башти та 4-5 км водогінної магістралі. Крім того, розпочиналося будівництво нового кінотеатру, лікарні та сушильного цеху на фабриці ім.Косіора, закінчувалося будівництво ливарного цеху на заводі ім.Сталіна. За проектами, всі нові школи передбачалося покрити черепицею. З цією метою у Новограді-Волинському планували збудувати черепичний завод потужністю 1200000 шт. черепиці на рік. Занепокоєння доповідача викликала низька продуктивність праці будівельників: 1935 р. каменярі виконували норми виробки на 70%, теслярі — на 95%. Ставилося завдання обладнати будівельні об’єкти кранами та дерев’яними транспортерами.
У статті «Там, де колись…» відзначаються великі зміни у зовнішньому вигляді міста: дизельну електростанцію потужністю 450 кВт збудовано на місці колишнього млина Селіванова, гарнізонний клуб виник на місці полкової церкви, машино-тракторна станція — на руїнах спиртогорілчаного заводу, піонерський клуб — на місці колишньої синагоги, сквер із пам’ятником Леніну — там, де раніше були «сажалка» і сінний базар («СП» від 7 листопада).
У березні почалося будівництво триповерхового житлового будинку на 22 квартири по вул.Міжнародній (нині — вул.Соборності). За графіком, кладку стін потрібно було закінчити до 1 вересня. Але за станом на середину жовтня ці роботи виконали лише трохи більше, ніж на 50%. («СП» від 16 березня, 20 травня, 17 жовтня).
8 жовтня Київський обком КП(б)У виніс спеціальну постанову про закінчення будівництва Будинку рад в місті Новограді-Волинському до 30 грудня. Проте план будівництва вдалося виконати тільки на 13,4% («СП» від 21 листопада). Його мали звести на старій базарній площі.
Новоград-Волинський хлібозавод був одним із найвідсталіших у Київській області. У 1936 р. він змінив своє обличчя. Систему канальних печей потужністю 24 т на добу змінили чотирма механізованими печами з висувними подами потужністю 45 т на добу. Реконструйовано тістомісильний цех, встановлено водопровід, штучне дуття печей для опалювання їх різними видами палива. Завод почав випускати п’ять сортів хліба («СП» від 6 травня, 22 листопада).
У другій половині квітня фабрика «Мебельщик» мала пустити в експлуатацію новий цех оббивки меблів, що спеціалізувався на виготовленні м’яких диванів та пружинних матраців («СП» від 16 квітня).

У березні в місті над Случчю відкрилася автобусна станція. Автобус на 16 місць мав курсувати до залізничної станції під час прибуття потягів. Крім того, відкрилося автобусне сполучення за маршрутами: Новоград-Волинський — Соколів — Мархлевськ — Баранівка і Новоград-Волинський — Житомир. Автостанція знаходилася за адресою: вул.Шевченка, №1, тобто, на перетині з вул.Радянською («СП» від 17 і 23 березня).
21 грудня почав курсувати новий потяг №75 Київ — Новоград-Волинський через Фастів і Житомир. До Новограда-Волинського він прибував о 17 год. 10 хв. Потяг №76 Новоград-Волинський — Київ відправлявся о 23 год. 24 хв. («СП» від 30 грудня).
У номері від 6 жовтня вперше згадується Будинок Червоної Армії (згодом — Будинок офіцерів), у приміщенні якого відбувся окружний фестиваль української пісні, музики й танцю.
Місцеве радіомовлення в місті почало працювати з 20 жовтня 1935 р. («СП» від 18 квітня). У грудні 1936 р. закін­чувалася реконструкція радіовузла. Встановили новий 500-ватний підсилювач. Число радіослухачів, порівнюючи з минулим роком, зросло із 180 до 550. На вулицях міста були встановлені динаміки («СП» від 5 і 10 грудня). У липні мав вийти з друку перший довідник-список абонентів Новоград-Волинської телефонної станції («СП» від 4 липня).
Наприкінці року на розі вулиць Міжнародної і Шевченка розпочалися земляні роботи зі спорудження двоповерхового звукового кінотеатру на 500 місць. Крім фойє та залу для глядачів, у ньому передбачалося обладнати кімнати для клубної масової роботи, великий зал для танців та естраду для джаз-оркестра. Будівництво мало закінчитися до 20-річчя Жовтневої революції («СП» від 7 листопада і 18 грудня).
У статті «Перетворімо Случ і його береги на місце культурного відпочинку і оздоровлення трудящих» критикуються спиртзавод, хлібозавод і міська лазня, що скидають у ріку спадні води. Крім того, по всьому березі купають худобу, перуть білизну. Для обговорення цих проблем 5 липня у редакції газети мала відбутися нарада за участю керівників організацій міста і округи («СП» від 4 липня).
Великий інтерес у городян викликали футбольні матчі за участю місцевих команд «Динамо», буддільниці, 14-ї кавалерійської дивізії та ін. У «Соціалістичному Поліссі» друкувалися оголошення про найближчі матчі.
Проте стадіон «Динамо» перебував у занедбаному стані: глядачі мусили стояти, на воротах не було навіть сіток, біля центрального входу знаходився свинарник хлібозаводу. 1937 р. мало розпочатися будівництво нового окружного стадіону площею 7 га з трибунами на 10 тисяч місць. Для нього відвели місце коло старого стадіону. На новому стадіоні передбачалося влаштувати літній театр, ресторан, майдан для танців, парашутну вишку, а також майданчики для городків, занять із легкої і важкої атлетики, тенісні, волейбольні, гандбольний і баскетбольний. Закінчити будівництво планували до початку 1938 р. («СП» від 29 квітня, 4 травня, 7 листопада і 16 грудня).
У листопаді в місті нараховувалося 8 шкіл, з них — 3 середні, 4 — неповні середні та одна початкова. В усіх цих школах навчалося близько 3000 дітей. Середня школа №2, яка вже рік працювала у новому приміщенні, мала 12 класних кімнат, спортивний зал, кінозал, біологічний і фізико-хімічний кабінети, бібліотеку, фотокімнату, душеві кімнати, роздягальні, столярну і слюсарну майстерні. Тут навчалися 474 учні. У старших класах викладали вчителі лише з вищою освітою. Всіх учителів у школі було 17. У струнно-музичному оркестрі брали участь 70 учнів. Працювали гуртки: юних натуралістів, фізкультурний, драматичний та інші («СП» від 7 листопада). Найвищий показник успішності за підсумками 1935-36 навчального року показали учні школи №7 — 98,5%. («СП» від 14 травня).
Серед кращих педагогів міста згадуються Ольга Климентівна Смоленко — вчителька біології школи №3, яка працювала в цій школі протягом 23 років, а також Дмитро Микитович Павлович — викладач математики школи №2, який мав 30 років стажу («СП» від 11 вересня).
До лікувальних закладів міста, крім лікарні на 125 ліжок, належали тубдиспансер, вендиспансер, нічний санаторій на 30 ліжок, пологовий будинок на 30 ліжок, дитяча консультація і дитяча амбулаторія («СП» від 7 листопада). У грудні до поліклініки добудували новий корпус, що дало можливість розширити фізичний, гінекологічний, зуболікарський та інші кабінети («СП» від 26 грудня).
Газетні повідомлення дозволяють встановити адреси деяких установ міста: друкарня — вул.Леніна, №22, фабрика ім.Косіора — Радянська, №12, бюро РАЦСу — І.Франка, №6, аптека — Міжнародна, №28, контора Союзводбуду — Володарського, №16, розсадник при міськкомунгоспі — Леніна, №80. Останній, що знаходився в районі нинішньої школи-інтернату, продавав населенню квіти, розсаду, кімнатні рослини. Відомо також, що міськвиконком був тоді розташований на Міжнародній вулиці. За деякими даними, він займав будинок на розі нинішніх вул. Соборності та пров. Щорса, в якому згодом знаходилася музична школа. У номері від 10 листопада згадується новий голова окрвиконкому Межуєв.
Вперше у післяреволюційній історії міста передбачалося урочисте святкування Нового року. З цією метою ялинки мали встановити у школах №2 і №10, кінотеатрі, на заводі ім.Сталіна. У Будинку Червоної Армії планували влаштувати бал-маскарад «для дітей та сімей начальницького складу» («СП» від 27 грудня).
За планом реконструкції міс­та, у 1937 р. передбачалося прорізати велику вулицю, яка сполучить Між­на­родну і Пушкінську, зда­ти в експлуатацію поштамт, хірургічний корпус, «десятирічку» по Міжнародній вулиці. Потужність електростанції мала збільшитися на 150 кіловат («СП» від 7 листопада).