Ось уже прийшла 69 мирна весна,теплим сонячним днем завітала в наше невеличке село Варварівку. Щороку 9 травня ми відзначаємо День Перемоги. В центрі села, біля старенького клубу, височіє пам’ятник загиблим односельчанам та воїнам Радянської Армії. На кам’яній стелі викарбувані прізвища воїнів, які тут поховані.
Кожен рік 9 травня приходять односельці, щоб подякувати ветеранам — живим і померлим — за великий подвиг. Це найменше, що ми можемо зробити для них у цей день.
Так і цього року біля пам’ятника загиблим воїнам відбувся урочистий мітинг. Виступили перед односельцями сільський голова Ліпісвіцький А.О., депутат райради Морозюк В.В., голова ради ветеранів Данильчук В.К.
Війна… Це слово чорного кольору. Вона перекреслює плани. Випускники шкіл пішли на фронт, а не до навчальних аудиторій. Діти виросли без батьків. На жіночі плечі лягла чоловіча робота. У вогні війни гинули чоловіки, залишаючи вдів і сиріт, гинули юнаки, залишаючи дівчат без майбутніх чоловіків… 69 років пройшло з того часу, як війна накрила нашу землю своїм чорним крилом.
Живуть ще ветерани Другої світової, живуть ті, хто не воював, але пам’ятають війну. Стали бабусями і дідусями діти тієї страшної війни.
На жаль, на території нашої сільської ради залишилося тільки два ветерани Великої Вітчизняної війни: інвалід війни Цал-Цалко С.В., учасник бойових дій Котвіцька Г.К.
До світлого і радісного дня 9 травня — свята Перемоги — було багато важких боїв. Кожне визволене від фашистів місто і село ставало кроком до остаточного розгрому ворога, кроком до перемоги.
Через 69 років, у день 9 травня, учні школи прийшли поклонитися, покласти квіти, сказати слова вдячності тим, хто захищав нашу країну, хто виборював мир.
Святково одягнені, з хвилюванням, учні стояли, вартуючи спокій воїнів, які загинули. Дзвінко лунали слова вивчених рядків віршів, пісень, що виконували учні.
Святковий концерт школярів підготували і провели вчителі Варварівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Данильчук В.В., Заполовський С.С., Забродська О.П.
Далі святкову програму підхопили учасники художньої самодіяльності села під керівництвом Данильчук Г.Д. Хвилюючі вірші, пісні не залишили байдужим жодне серце.
Мир не повинен забувати жахи війни, страждання й смерть, принесені нею. Пам’ять про ці страшні події повинна жити вічно.