ЯК ПРИТУЛОК ДЛЯ ТВАРИН ДОВОДИТЬ, ЩО У НАС БАГАТО ТИХ, ХТО ГОВОРИТЬ. А ТИХ, ХТО РОБИТЬ, — ОДИНИЦІ…
Так само, як друг пізнається у біді, так і про людину можна судити по тому, як ставиться вона до тварин. Особливо до тих безпорадних, які не мають господарів. Втім, бути людяним у цивілізованому ситому суспільстві — це одне, а коли грошей у країні немає на людей, то що вже казати про тварин, — скаже багато хто.
Так вийшло й у Новограді: коли бездомних собак у нас відстрілювали, то було багато незгодних із цим милосердних добродіїв. Зрештою, їх почув прокурор, заборонивши відстріл, мотивуючи це рішення статтею про жорстоке поводження з тваринами. Натомість статті про жорстоке поводження з людьми, котрих кусають чи лякають бездомні собаки, у Кримінальному Кодексі України немає. Тому обурених проблемою не меншає, а владу продовжують звинувачувати у бездіяльності.
Навіть попри те, що близько року тому було створено притулок для собак. Коштів, що виділяються на нього з міського бюджету (цього року — 40 тисяч гривень), вистачає хіба що на годування тварин, сяку-таку стерилізацію. Благо, допомагають спонсори. Забрати ж усіх собак з вулиць міста неможливо, адже бракує вольєрів, побудованих руками одного чи двох (!?) ентузіастів. Та й за що тоді годувати і стерилізувати тварин — питання риторичне.
Нагадуючи Дон Кіхота з вітряками, не опускаючи рук, зі складною ситуацією продовжує боротися директорка притулку для собак Валентина Захарчук. Попри те, що окремі недоброзичливці не втомлюються кидати їй у спину образи. На жаль, люди у нас такі — «душевні», хоча хто заважає їм зробити краще, ніж той, кого вони критикують?
Влада і громада оцінили зусилля Валентини Мечиславівни відзнакою «Гордість міста» — за чуйність і добре серце. Сьогодні у тимчасовому притулку — 138 безпритульних собак, 63 тварини знайшли своїх господарів, і це радує. Але Валентина Захарчук не може стримати сліз, коли розповідає, як жорстоко подекуди люди поводяться із тваринами. Хтось підкинув цуценят у целофановому пакеті під паркан, не повідомивши нікого у притулку, хтось прив’язав собаку на мотузку і втік… І ще люди постійно дзвонять і галасують: «Заберіть цих собак!» Але ніхто при цьому не спитав: «Чим я можу вам допомогти?».
Вона не просить грошей — годує собак за кошти з міського бюджету, а зарплату доглядальникам платить із власної кишені. «Мені нічого не треба з цих нещасних тварин, я своє їм віддаю. Хтось у церкву несе гроші, а я — братам меншим», — каже вона у відповідь на звинувачення недоброзичливців у нецільовому використанні бюджетних коштів. У редакцію жінка прийшла, щоб закликати небайдужих допомогти робочою силою. Щоб ентузіасти з добрим серцем прийшли і, наприклад, побудували новий вольєр. Чи взяли бодай одного безпритульного собаку і привезли на стерилізацію.
Із колективом ветлікарні про це домовлено. Лікарі вже сьогодні роблять операції собакам за рахунок притулку — за березень простерилізовано 17 собак. Загалом стерилізація однієї тварини коштує 300-400 гривень, але у нашій ветлікарні вона обійдеться у 100 гривень — кошти потрібні лише на знеболюючі препарати. Валентина Захарчук сподівається, що залишилися у нас городяни, здатні зібрати з двора багатоповерхівки цю невелику суму, зробивши добру справу для міста… Наразі відловом собак пані Валентина займається самотужки, навіть не маючи для цього транспорту. Зрозуміло, що одній жінці з цим не впоратися.
Окремо Валентина Захарчук не перестає дякувати тим, хто підтримує її у цій нелегкій справі. Серед благодійників — керівники місцевих підприємств В.Перерва та О.Ющенко, котрі допомагають харчами і грошима, хлібозавод допомагає хлібом, з райдержадміністрації виділили п’ять мішків зерна. Окреме спасибі — приватним підприємцям, за кошти і сприяння:і у магазинах нині стоять благодійні скриньки для допомоги безпритульним собакам. Допомагають притулку й місцеві школярі — колективи шкіл №2, №9 та №10 відвідали притулок, подарувавши собакам не лише матеріальну допомогу та крупи, а й свою увагу. За зібрані дітьми кошти, до речі, придбали медикаменти для собак.
Дуже хочеться вірити, що притулок для собак таки зможе навчити нас людяності. Хто згоден вже зараз реально допомогти братам меншим, — телефонуйте Валентині Мечиславівні Захарчук: (063) 163 89 14. Будьте впевнені, на цей дзвінок чекають…