Понад тиждень із водогінної мережі Новограда-Волинського ллється вода, колір якої більше притаманний чаю. Водночас із причинами такого явища достеменно не розібралися досі. Більше того, у перші дві доби населення не отримало жодної інформації стосовно того, наскільки придатна до вживання така водопровідна вода. Її якість різко погіршилася ще у четвер, 5 червня, а коротка довідка про заборону її вживання по місцевому телебаченню за ініціативи Водоканалу з’явилась аж у суботу.
Водоканал виправдовується: мовляв, одразу вжили всі необхідні заходи, аби повернути воду до існуючих норм. Застосували реактиви, технології. А до населення через телебачення звернулися тільки тоді, коли стало зрозуміло, що не справляються. Але стан поінформованості споживачів води залишав бажати кращого. Чому не задіяли ОСББ, аби бодай розклеїти попередження на під’їздах, це питання залишилося без аргументованої відповіді. У Водоканалі кажуть, що зверталися до ОСББ — там відповіли, що у вихідні цю роботу виконувати немає кому…
Тож новоград-волинцям залишалося діяти на власний розсуд: пити брудну воду з-під крана на свій ризик чи купувати в магазинах або набирати чистішу в природних джерелах. На офіційному Інтернет-сайті міської ради звернення до громади з’явилося аж 10 червня (на шостий день після погіршення якості води!). Ось його зміст: «Адміністрація Водоканалу приносить вибачення споживачам за воду у водорозподільчій мережі міста невідповідної якості. Дана ситуація спричинена сильним забрудненням води в р.Случ, а саме — за показником кольоровості. На сьогодні кольоровість води в р.Случ сягнула 250 градусів. Водоочисні споруди міста спроможні справитися з максимальною кольоровістю води 120 градусів. Зараз на обласному та місцевому рівні приймаються всі заходи щодо встановлення забруднювача та причини забруднення води в р.Случ. Використовувати воду із водорозподільчої мережі для питних потреб та приготування їжі забороняється. Про можливість вживання води буде повідомлено додатково».
На цьому тижні, у середу, відбулася зустріч представників місцевої преси із Василем Матвійчуком, інженером відділу реалізації Водоканалу, та Юрієм Козиром, головним державним санітарним лікарем Новоград-Волинського, Баранівського та Червоноармійського районів.
Вони підтвердили, що на даний час використовувати водогінну воду для питних потреб і приготування їжі заборонено. В якості доказів Юрій Козир привів результати досліджень, відповідно до яких водопровідна вода, станом на 11 червня, не відповідає вимогам щонайменше за чотирма показниками. А 6 червня, коли було взято перші проби, ситуація була ще гіршою: кольоровість води перевищувала норму в 6 разів, мутність (пробу брали в одній із квартир, що знаходиться в будинку на площі Лесі Українки) — майже у 20 разів, вміст аміаку — у 2 рази, вміст заліза — у 9 разів!
За останніми даними, перевищення норми за кольоровістю знизилося до потрійного значення, значно покращився показник мутності, майже в нормі аміак, перевищення заліза сягає подвійної норми. Щоправда, за свідченнями фахівців, у період дощової погоди останній показник традиційно зростає, і це вважається нормальним явищем.
З огляду на вищезазначене, виникає класичне питання: хто винен і що робити? Минулої п’ятниці (6 червня) працівники санстанції провели перші дослідження — брали проби води аж у Хмельницькій області, де протікають річки, що впадають у Случ. Здійснили забір чотирьох проб на території Баранівського району, 13 — у Новоград-Волинському районі. Але джерело забруднення достеменно назвати не можуть.
Одним із підозрюваних у скиді в річку нечистот, за словами Юрія Козира, розглядається Понінківська паперова фабрика. Але це не доведено. Інший можливий чинник — тривалі дощі, які позмивали з берегів бруд і відходи життєдіяльності людини. Але, зауважимо, рясні дощі для нашої місцевості — не дивина, але такої «рижої» води ще не було.
Що ж до можливого покарання підприємств-порушників, то максимальний штраф за скидання в річку нечистот становить аж… 425 (!) гривень. Для підприємства — копійки. Аби фінансові санкції стали дійсно відчутними і стимулювали до виконання вимог природоохоронного законодавства, потрібно, щоб спеціальна комісія встановила суму завданих збитків. Лише тоді компенсація буде вираховуватися, як певний відсоток від суми збитків.
Але, як зізнаються санітарні лікарі, їхні можливості доволі обмежені: позапланові перевірки підприємств проводяться у доволі виняткових випадках (за рішенням прокурора тощо), а про планові треба аж надто завчасно попереджувати. Тож спіймати «на гарячому» — непросто.
Відтак не залишається нічого іншого, як порадити користувачам централізованого водопостачання для питних потреб використовувати бутильовану воду або воду із природних джерел. Щоправда, й тут не все гаразд: усім нормам у повній мірі відповідають тільки 2 (!) природних джерела на території міста — по вулиці Леваневського і по вулиці Ціолковського. Не густо. Особливо на тлі того, що воду вважають одним із ключових факторів, на якому тримається збереження здоров’я людини.