На годиннику була третя година ночі, а син так і не з’являвся. Дмитро Кулаченко (імена в матеріалі змінено) налив собі черговий стакан, «чокнувся» з пляшкою горілки.
— Так, так, дитятко… Пістолет, значить. А чи знаєш ти, куди я той пістолет запхну тобі?
Довго розмовляти самому із собою Кулаченку не довелося. Скрипнула хвіртка, відкрилися вхідні двері. Син Олег побачив світло, зазирнув на кухню.
— Знову бухаєш?
— Бухаю! — Дмитро гахнув кулаком по столу. — Маю право! За свої п’ю! А ось де ти вештався?
— Не твоє діло!
— Поки живеш у моїй хаті, — це моє діло! Чому знову п’яний?
Олег не хотів далі розмовляти, пішов до своєї кімнати. Однак Дмитро наздогнав його, схопив за барки і розвернув до себе обличчям.
— Чув я, покидьок, ти завів собі пістолет. Базікав, що пристрелиш мене. Правда?
— Якщо й далі питимеш, — пристрелю!
— Теж мені борець за тверезість! Дякую, синочку. Дякую, рідненький.
Слова подяки батько супроводжував ударом у живіт сина. Коли Олег зігнувся впоперек, Дмитро вдарив його коліном в обличчя і потягнув на кухню.
— Мамка спить, не заважатимемо їй.
Опинившись на кухні, Кулаченко-старший швиргонув Олега на підлогу і закрив двері…

Сім’я Кулаченків, якщо чимось і відрізнялась від інших родин, що колись були заможними, то тепер розорилася. Дмитро намагався із сина виростити справжнього чоловіка. Він виходив із сином купатися, майстрував іграшкові пістолети, вчив кататися на велосипеді. Якщо син щось заперечував, то годі було шукати захисту в матері. Вважалося, що це — не по-козацьки.
Односельці заздрили зразковому батьку.
— З Дмитра Кулаченка бери приклад! — казали дружини своїм недбайливим чоловікам. — Він без сина й кроку не робить, п’є — тільки у свята!
Святкувань, у яких брав участь Кулаченко, було досить багато. «Зразковий» чоловік раптом почав спиватися. У той час Олег ще був маленьким, щоби бути напарником по чарці, але супроводжував батька, стежачи за його «фестивалями». Бачив хлопець і те, як батечко бив матір, однак жодного разу її не боронив, бо це була батькова настанова.
Коли Олег повернувся з армії, батько щодня пригощав його самогонкою. А якщо батько напивався до безпам’ятства, то доводилося собі шукати компанію.
Обоє не працювали. Жили на материну зарплату. Горьованій матері доводилося «спонсорувати» обох.
Між батьком і сином взаєморуміння зникло. Вони змагалися в тому, хто скільки витягне грошей із годувальниці. До відвертих зіткнень, щоправда, не доходило, проте затишшя довго не могло тривати.
Одного разу, повернувшись додому з чергової гулянки, Олег побачив заплакану матір. Вона була у синцях.
— Знову він?
— А хто ж…
— Почекай, мамо, я зараз…

У селі в цей час гостював однокласник Олега — приватний підприємець. Кулаченко-молодший збігав до нього і повернувся з пістолетом.
— Ну, все! Амба тому виродку! Де він ховається?!
Побілівша від жаху мати, почала умовляти сина не застосовувати зброю.
Олег утихомирився тільки після того, як пробігся із пістолетом по сусідах.
— Добре. Поки прощу. Тільки тепер, коли в мене є пістолет, пристрелю у будь-яку мить! На пляшку даси? Заспокоїтися мені треба.
Мати з радістю дала синові на «заспокійливе».
У той же день Олег повернув пістолет бізнесмену.
Між тим «мішень» навіть не підозрювала про те, що в неї цілилися. Дмитро «гуляв» у сусідньому селі. В рідну оселю заявився тільки через кілька днів, аби попросити грошей у дружини. По дорозі зустрів сусідку.
— Не ходи до себе, — прошепотіла та йому. — Якщо хочеш жити, — не йди.
— І чого це?
— Синочок твій купив собі пістолет. Хвалився, що тебе пристрелить.
Кулаченко пострибав до хати. Термосив дружину, де, мовляв, ховається «стрілок», і також отримав на «заспокійливе».

У гніві Дмитро забув, що син — сильніший. Отямившись від шоку, Олег заїхав батькові в око, не даючи йому опам’ятатися. Схопивши за шию, почав його душити.
— Тихо… Ти ж сам хотів, щоби все було тихо…
Кулаченко-молодший заспокоївся лише після того, як батькові очі вилізли із орбіт. Коли розтиснув долоні, то Дмитро впав.
Спочатку Олег хотів утекти. Навіть зібрав сумку на дорогу. Однак передумав, розбудив матір, котра викликала «швидку» і міліцію.
Батько лишився живим. Але Олег на суді заявив, що батька все одно пристрелить.