Добрий день, редакція газети «Звягель»! Після розлучення з дружиною я переїхав на дачу, в якій проживаю. Чи можу я зареєструватись у цьому дачному будинку та що для цього необхідно?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
2 вересня 2014 р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у житлові будинки та реєстрації в них місця проживання».
В обгрунтуванні необхідності прийняття даного закону його автори зазначають, що за часи радянської влади та перших років незалежної України існував інститут прописки, а це означало, що для реалізації майже всіх основних прав та свобод, громадянин повинен був бути прописаний за місцем проживання. Разом із тим, для того, щоб прописатися або виписатися, необхідно було отримувати дозвіл органів внутрішніх справ, а також існувала низка інших обмежень, які суперечили демократичному розвитку суспільства.
У 2001 р. Конституційний Суд України виніс рішення про те, що інститут прописки суперечить основоположним конституційним правам громадян, що гарантує свободу пересування і вибору місця проживання.
Отже, на заміну інституту прописки прийшов інститут реєстрації осіб. У нормативно-правових актах було замінено термін «прописка» на термін «реєстрація», дозволу органів внутрішніх справ вже не вимагається. Та, на жаль, це й уся відмінність.
Разом із тим, із розвитком соціальної, транспортної, інженерної інфраструктур, ростом міст розвивається й індивідуальне будівництво. Деякі дачні товариства вже впритул підійшли до міст, крім того, й земельні ділянки під ведення індивідуального садівництва виділяються неподалік від міст. Отже, чимало людей, вирішуючи свої житлові питання, зводять там будинки та переїжджають до них на постійне проживання.
Таким чином, велика кількість людей опинились перед вирішенням питання — фіктивно зареєструватись, чим порушити норму статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», якою передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Слід зазначити, що у наведених випадках у людей виникають труднощі з отриманням пенсії, допомоги по догляду за дитиною та інших соцвиплат за місцем їх фактичного проживання. Оформити дітей до школи, отримати безкоштовну медичну допомогу, одержати кредит та проголосувати на виборах у випадку, коли у паспорті відсутній штамп реєстрації, взагалі є неможливим.
При цьому, статтею 197 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено притягнення до адміністративної відповідальності осіб за проживання громадян без реєстрації місця проживання чи перебування, у вигляді попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що не завжди порушення норм законодавства, за яке передбачено наведене вище адміністративне покарання, залежить від законослухняності громадянина. У багатьох випадках зазначене порушення виникає від обставин, незалежних від його волі.
Також багато проблем виникає у молоді, яка разом із батьками проживає у дачних будинках. Зокрема, з’являються труднощі при отриманні паспорта, постановці на військовий облік. Тож, варіантом для вирішення цих проблем була фіктивна реєстрація.
Прийняття вищезазначеного Закону спрямовано на вирішення вищевказаних проблем.
ОСНОВНІ ЗМІНИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОМ ВІД 02.09.2014
Відтепер громадяни, відповідно до закону, мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у житлові будинки, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Рішення про переведення дачних і садових будинків у житлові будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування.
Даний Закон також надає нове визначення поняттю «місце проживання» — житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.
До проведення реформи адміністративно-територіального устрою дачні поселення та садівницькі товариства у приміських зонах обліковуються за тими населеними пунктами, з якими вони зв’язані адміністративно або територіально.
Також тимчасово, до проведення вищезазначеної реформи, до жителів, об’єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, також належать жителі, які проживають постійно за межами цих адміністративно-територіальних одиниць, але житло яких віднесено до відповідного села, селища чи міста.