Поминання 46/2014
19 ноября — год светлой памяти Владислава Брониславовича ТОДОРОВИЧА Папочка, папуля, здравствуй дорогой, я смотрю на небо и говорю с тобой. Верю я, что слышишь ты мои слова, только не ответишь больше никогда. Папочка, папуля, как ты там живёшь? Больно, но я знаю, жизни не вернёшь. Ты прости, ты слышишь, ты меня прости, больше в этом мире не встретимся, увы. Папочка, папуля, как же так, родной? Ты ещё не должен, ты же молодой. И внуков не увидишь, как вырастут они, и маме не хватает тебя,твоей любви. Папочка, папуля, легко ли тебе там? Время нас не лечит, очень больно нам. Жена, дети |  |
Рідні не помирають, їх тільки поруч немає… 20 листопада — роковини світлої пам’яті дорогого Васі ТАРТАЧНОГО П’ять років болю, смутку і печалі, п’ять років, як тебе з нами немає. Ніхто нас з усмішкою на порозі гостинно не стрічає, не втішить маму і синів, не пригортає. Та скільки б часу не минуло, твій дух в серцях людей, які тебе любили. Ти — батько, чоловік, син, брат і вірний друг для нас, наш дорогий і рідний, ти вічно будеш жити. Сумуючі рідні, друзі |  |
5 лет назад — 20 ноября, остановило время бег, и боль всю душу сжала, ушёл из жизни человек, каких на свете мало. Нельзя привыкнуть к слову «никогда». Тебя уже нет, а мы не верим, в душе у нас — ты навсегда. И боль свою от той потери не излечить нам никогда. Скорбящие жена, сыновья |  |
Наш ріднесенький, ти завжди — в наших серцях! 16 листопада — рік з дня смерті Анатолія Миколайовича ВАКУЛЬЧУКА Горбок землі мовчить, як все довкола. І огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки хочешь клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть. З глибоким сумом дружина, доньки, зять і онучка |  |
17 листопада минає 40 днів, як пішла у вічність Ольга Максимівна ДАНИЛИШИНА з села Тальки Вашого тепла та турботи вистачало для усіх. Царство Небесне вашій мудрій душі. У скорботі донька, зять, онуки та правнуки |  |
15 листопада минає 3 роки, як пішов з життя Сергій Анатолійович ГОРДІЙЧУК із села Пилиповичі Пішов від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти. На серці лиш глибока рана, прости, ріднесенький, прости… Вічно сумуючі тато, брат, племінник |  |
12 ноября — 7 лет, как нет с нами нашего дорогого, любимого мужа, папы, дедушки — Василия Адамовича ШУЛЯКА Ти жизнь свою прожил достойно, оставив память нам навек. Вечно скорбящие родные |  |
10 листопада пішла з життя Вчитель з великої букви — Тамара В’ячеславівна ГЕРАСИМОВИЧ Все своє життя віддала вихованню молодого покоління. Як ластівки, розлетілися в різні куточки світу її вихованці. Ми дякуємо, любимо, пам’ятаємо і сумуємо. Ольга Петренко, ЗОШ №3, 11-А клас, випуск 1963 року |  |
15 листопада минає 40 днів, як пішов з життя чоловік, батько, дідусь — Володимир Кирилович ШОСТАК Таких, як ти, не забувають, а вічно пам’ятають. Хто знав його, — згадайте і пом’яніть. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй добрій душі. Сумуючі дружина, діти, онуки та правнуки |  |
Коментарі відсутні