Гра у «зіпсований телефон» або Тиждень колотнечі через невдалу покупку

На щастя, канули у лету часи, коли через суцільний дефіцит було неможливо придбати якусь річ для побуту, одяг чи взуття. Тепер без особливих проблем можна купити практично все: від голки — до автомобіля. А коли чогось і не вистачає, на допомогу приходить всесильний Інтернет, який і справді пропонує величезний вибір товарів та послуг.
Проте, як виявляється, і тут є свої підводні камені. На жаль, тамтешня реклама окремих речей не завжди є добросовісною, інколи, розхвалюючи певний товар, видає бажане за дійсне.
Переконався нещодавно у цьому на власному гіркому досвіді. Дуже вже приглянувся мені запропонований одним з інтернет-магазинів сучасний мобільний телефон «азійського» виробництва. Влаштовувало, здавалося, все: гарний, сучасний дизайн, наявність у приладі, окрім, власне, телефонних функцій, ТБ, радіо, прекрасний кольоровий екран… Та й ціна цілком підходяща. Тож, довго не роздумуючи, замовляю цей телефон, заодно цікавлюся у продавчині його якістю. У відповідь — «щире» запевнення у надійності мобільника…
Через кілька днів фірма, яка займається поштовими послугами, повідомила, що товар вже можна отримати. Так, працівник увімкнув телефон, показав, що екран «виграє» всіма барвами веселки, пропонуючи різноманітні функції. І хто б міг подумати, що це «чудо» техніки не виконує головної своєї функції — передавати сказане вами іншому слухачеві, бо в апараті абсолютно непрацюючий… мікрофон. Отож — я вас чую, а ви мене — ні. Спочатку було навіть дещо кумедно — можна говорити що завгодно комусь… у полоні гніву. Проте, подумалося, призначення телефону все-таки інше: він має бути приладом для надійного ділового спілкування. Спочатку гадав, що це одиничний прикрий випадок, який стався саме зі мною. Проте, відкривши Інтернет, переконався, що таких «щасливчиків» дуже багато. І всі нарікають на несправність саме мікрофонів цього апарату, просять поради у фахівців. Ті ж рекомендують звертатися до технічної служби виробника і т.д. Я ж відвідав кілька місцевих майстерень з ремонту мобілок, і лише в одній згодилися взятися за ремонт. Заміна мікрофона могла обійтися десь у гривень 80, проте фахівець не гарантував, що телефон таки працюватиме, бо, за його словами, через надто низьку якість «може розсипатися просто у руках».
Тож вирішив із самого ранку «штурмувати» той горе-магазин. Проте там відімкнули зв’язок, бо, напевне, таких «щасливчиків», як я, було немало. Вдалося додзвонитися лише до складу, який безпосередньо займався пересилкою. Не вельми приємний тон його працівника не вселяв особливої надії на повернення грошей. Спочатку пропонували надіслати інший телефон, та я не згодився. Після п’ятиразового спілкування, на щастя, дійшли компромісу: покупку можна повернути, хоча спочатку обов’язковою умовою було погодження з тією самою продавчинею, яка уникала зв’язку. При цьому працівник складу попередив, що всі витрати повинен нести я, бо вони не бажають «утримувати поштову контору». До речі, остання оцінює своєї послуги недешево — у кілька разів дорожче від «Укрпошти». У підсумку за ці всі пересилання-недосилання, телефонні розмови-прохання щодо повернення моїх кревних витрат — більше сотні гривень, а це — майже половина вартості самої покупки. А ще — майже тиждень зіпсованого настрою і непотрібної шарпанини. Зате тепер буде наука: не купувати хоч і гарних, проте дешевих (читай — неякісних), речей. Та ще й у сумнівних продавців. Бо справедливо кажуть: не все те золото, що блищить.
Віктор САВИЦЬКИЙ