Про те, що поблизу рятувальної станції браконьєри ставлять сітки, місцеві жителі повідомили о пів на десяту.
Коли ми приїхали на річку, то почав пролітати перший сніг, а з порушником рибальської ловлі вже бесідували Олександр Степанюк, державний рибінспектор, і Володимир Іванченко, працівник служби охорони громадського порядку.
Як з’ясувалося, браконьєра затримали на гарячому, саме тоді, коли той прийшов перевіряти сітки. Але найдивнішим було те, що затриманий, коренастий чоловік років п’ятдесяти (рибалки знають його, як Едика), вже давно займається браконьєрством і неодноразово за рішенням суду сплачував державі чималенькі штрафи за незаконний вилов риби.
Знаючи, що цього року риба клювала досить погано, ніби здивовано, цікавлюся в Едика:
— А що, хіба в Случі риба є?
— Є, — відказує той. — І дуже багато.
— А чого ж на вудки не клює?
Едик знаюче пояснив:
— Давно навесні не було великої води. Тому на дні лишається для риби багато живності.
— Навіщо займаєтеся браконьєрством?
— Немає чим годувати сім’ю, — пожалівся Едик.
Люди кажуть, що Едик браконьєрством займається чи не з дитинства. Мабуть, і тоді йому треба було годувати сім’ю…
А втім, на браконьєра знову було складено протокол, якого незабаром передадуть до суду.
— Але чи це допоможе? — сказав на річці один із рибалок. — У нього це вже в крові.
Разом із тим вплинути на запеклого браконьєра, може, допоможуть штрафи?
А вони тепер немалі!