Перші роки життя малюка мають колосальне значення для розвитку мови та здатності мислити. Оскільки сприйняття мови відбувається саме у цей період, слід якомога раніше звернути увагу на відставання дитини.
Чим швидше вдасться виявити відхилення, тим більше шансів знизити шкідливий вплив патології, наблизитися до норми. Сподіватися на те, що все вирішиться, коли малюк підросте, або що «дитина просто відрізняється у своєму розвитку», — це наївно і нерозумно. У дитячому садку чи школі такій дитині буде набагато важче — вимоги до неї зростуть, тож вона набагато гостріше відчує відставання від однолітків.
Організм маленької людини дуже пластичний і володіє вражаючими здібностями до адаптації, які можна активізувати за допомогою відповідного лікування і корекції. Порушення мовлення можуть відбуватися з різних причин, зокрема:

1. Внутрішні патології, які призводять до порушення розвитку плоду. Особливо, якщо проблеми виникли у період від 4 тижнів до 4 місяців вагітності.


2. Родова травма й асфіксія (недостатність кисневого постачання мозку) плода.


3. Інфекційно-вірусні захворювання і шлунково-кишкові розлади у перші роки життя дитини.


4. Травми черепа.


5. Спадкові фактори.


6. Шкідливі звички (довге використання соски-пустушки, звичка смоктати палець тощо). Доведено, що вживання алкоголю і нікотину під час вагітності можуть також стати причиною мовних проблем у дитини.

Якщо батьки чекають, коли їхній малюк заговорить до 2-х чи 3-х років, виправляти мовленнєві порушення може виявитись занадто пізно. До цього моменту патологія може перерости у важкий дефект — затримку мовного та психомоторного розвитку. Щоб запобігти цьому, необхідно виявити порушення до того, як дитина почне вимовляти перші слова.
Батькам слід негайно звернутися до лікаря, якщо дитина:

• до 1 року не може вимовити ані слова, не прислухається до музики, не здатна виконати найпростіші прохання (відшукати і принести м’яч), не вимовляє осмислено звуки або склади, співвідносячи їх з людьми чи тваринами (наприклад, «ав-ав» (собака), «га-га» (гуси), «дай», «баба», «дядя»;


• до 1,5 року не може адекватно вживати слова «мама», «тато», «дай»;


• до 2,5 років не будує короткі фрази з 2-3 слів, не розуміє різницю між словами «великий», «маленький», не з’являються слова «я», «ти», «мені»;


• до 3,5 років не може відповісти на питання, яке її прізвище, ім’я, неправильно використовує форми однини і множини, не розмежовує сьогодення і минулий час,


• до 4 років не може розповісти про те, що бачила або чула, не знає своє прізвище, ім’я, по батькові;


• до 5 років не вимовляє правильно усі звуки, перепитує, коли до неї звертаються шепітною мовою.

Дефекти вимови часто є не самостійним порушенням мови, а лише симптомами інших, більш складних, порушень: загального недорозвинення мови, дизартрії, алалії, фонетико-фонематичного недорозвинення мови.
Розвиток дитини у перші чотири роки життя особливо залежить від спадковості, впливів навколишнього світу. На цьому етапі батькам потрібно приділяти розвитку дитини максимум уваги, бо найбільше часу дитина проводить у сім’ї.
Щомісяця батькам доцільно підбивати підсумки: чого навчилася дитина за минулий період? Вважається нормальним, якщо відхилення від середніх показників не перевищує
14-16 днів.
Якщо ж малюк запізнюється днів на 20, а то й на місяць, то можна говорити про уповільнений темп розвитку. Звичайно, це може бути пов’язано з індивідуальністю дитини, але може виявитися сигналом. Формування умінь із затримкою на 2 місяці класифікується як відставання, а на 3 і більше місяців — значне відставання, і може бути віднесено до важкої патології. У цих випадках потрібна негайна консультація фахівців: логопеда, психоневролога, психолога, іноді — ортодонта та ЛОРа.
Втім, жодні найпрогресивніші методи лікування не дадуть необхідного ефекту, якщо причина мовчазності малюка — це брак спілкування з оточуючими. На жаль, нині у молодих батьків часто не вистачає часу на спілкування з власною дитиною, дуже багато сил забирають інші турботи. Тут доречно згадати слова Сюзанни Шмід-Джованніні, спеціаліста з навчання глухих дітей: «Позбавлені слуху діти не стануть німими, якщо їхня мати і батько будуть з дитячого віку розмовляти з ними, незважаючи на те, що вони не чують ані звуку. Враження від спілкування матері та батька настільки велике, що немовля поступово навчається розуміти їх, навіть не чуючи».
Отже, шановні батьки, краще попередити будь-яку проблему, аніж потім її вирішувати. Зверніть увагу на розвиток своїх дітей і у разі потреби вчасно зверніться за порадою до кваліфікованого спеціаліста. Терпіння вам, успіхів, витримки та відмінних результатів у вихованні здорових і талановитих діток!