25 січня минає 40 днів, як пішов з життя дорогий нам Григорій Федосійович ІЛЬЧЕНКО

На душі — біль, печаль і сум. Та пам’ять про тебе ніколи не згасне у наших серцях. Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі дружина, дочка Оксана, зять Олександр, онук Олександр, онучка Карина

28 января — 40 дней светлой памяти Леонида Дмитриевича БАЛАШОВА

Опустела без тебя земля, мне теперь тебя вернуть нельзя. Стал пустым наш дом, потому что больше не живёшь ты в нём. Душа болит от скорбной муки, теперь навечно мы с тобой в разлуке.

Жена, дети, внуки, родственники

26 січня — рік світлої пам’яті Галини Василівни ЛЕВИЦЬКОЇ

Щемить душа і капає сльоза, немов могутня лапа, тисне груди. Тебе із нами рік, як вже нема, а туга нас не покидає й смуток.

Діти, внуки

Кажуть, Бог забирає найкращих…

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть...

26 січня минув рік від жахливого дня... І це — не страшний сон... Ти нічого не можеш зробити, вибір зробив Всевишній, залишивши для нас Маму — Ангелом. Серце рветься, біль не передати. Не чути рідного голосу, не видно милих, добрих, світлих очей. Так хочеться пригорнутися до Тебе... Стоїмо над могилою Твоєю, мамо, схиливши голови, гарячою сльозою поливаємо квіти і ніяк не можемо повірити, що під цим маленьким горбочком землі знаходиться найбільша наша цінність — Мама —

Віра Андріївна БОЧКІВСЬКА з села Марушівка

Царство Небесне Тобі, рідненька. Спи спокійно.

У вічній скорботі доньки, зяті, онуки

23 січня минає рік, як не стало дорогої, турботливої, найдорожчої дочки, дружини, мами — Світлани Іванівни ЮЩЕНКО

Страшнішого на світі не буває, як біль розлуки назавжди. Тебе немає поряд з нами, а наше серце плаче і душа згорьована болить. Ми кожен день чекаємо на тебе, і виглядаємо щомить. Якби могла ти довше жити, — були б щасливі рідні й діти, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі мати, чоловік, діти та рідні

20 січня минуло 9 днів, як раптово пішла з життя любляча дружина, дорога матуся, бабуся — Галина Іванівна БОЧКОВСЬКА

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі Ти. Таких, як Ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Залишила все — рідну домівку, люблячого чоловіка, діток, онучків, яких ти так любила. Серце плаче і тремтить душа, скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої людини вже нема... Царство Небесне і вічний спокій, наша рідненька мамуля. Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

Вічно сумуючі чоловік, донька, син, зять, невістка, онуки та всі рідні

26 січня — 10 років, як перестало битися серце дорогої, коханої жінки, люблячої матусі, дбайливої бабусі — Тамари Олександрівни БОБРОВОЇ

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі ти. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство Небесне і вічний спокій, наша рідненька.

Сумуючі чоловік, діти, онуки