Місячний строк встановлено для того, щоб особи, які бажають укласти шлюб, змогли ще раз перевірити свої почуття, зважити всі обставини, що виникнуть, у зв’язку з наступним шлюбом, підготуватися до урочистої церемонії, весільного свята і т. ін. Додержання встановленого законом місячного строку, значною мірою, запобігає випадковим шлюбам, дає можливість чоловіку і жінці морально підготуватися до подружнього життя, відчути відповідальність за створення сім’ї, виховання майбутніх дітей, створення належних побутових умов.
Крім того, протягом цього строку в державний орган реєстрації актів цивільного стану може надійти письмова інформація про наявність перешкод для реєстрації шлюбу.
Юридичне значення місячного строку полягає в тому, що після його закінчення особи, які подали заяву про одруження, мають право вимагати вчинення реєстрації шлюбу і невмотивована відмова в цьому може бути оскаржена до суду.
Передбачені статтею 32 СК, Розділом ІІІ Глави 2 пунктом 9 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні скорочені строки, можливі тільки за наявності поважних причин і за умови, що цей строк скорочується лише на прохання нареченої, нареченого або обох. Інші особи, наприклад, батьки, родичі, знайомі, депутати та інші не мають права вимагати скорочення місячного строку.
Поважні причини можуть бути обумовлені такими обставинами, як терміновий виїзд, довготривале службове відрядження, призов до лав Збройних Сил України, необхідність виїзду за межі країни на довготривале лікування, вагітність нареченої, народження нею дитини і з’явилась необхідність її реєстрації, безпосередня загроза для життя нареченої, нареченого та інші.
Усі ці причини повинні бути підтверджені письмовими доказами.
Питання про скорочення місячного строку вирішує керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану, якщо він визнає поважною обставину, на яку посилаються наречені.