23 квітня раптово пішов із життя люблячий чоловік, батько, дідусь — Олександр Олексійович КОНОНЧУК

Ти завжди живеш у наших серцях, щодня ми згадуємо Твої мудрі поради і повчання.Ти був працьовитою, справедливою та чуйною людиною. Не можемо уявити, що Ти ніколи не усміхнешся... Скільки б не минуло часу, Ти завжди будеш поряд із нами і пам’ять про Тебе ніколи не згасне в наших серцях. Хай над Твоєю могилою співають пташки, а на квітах буде роса — то наші сльози, пам’ять про Тебе. Хай земля буде Тобі лебединим пухом. Вічна пам’ять і Царство Небесне.

Сумуючі дружина, діти, онуки та всі рідні

20 квітня минув рік з дня смерті Лідії Антонівни ГАЙДАМАНЧУК (ПШЕНИЧНОЇ)

28.02.1947-20.04.2019 р.

Ти в нашій пам’яті живеш,

Неначе пісня солов’їна,

Ніколи з серця не підеш,

Бо ти для нас одна-єдина.

Спи спокійно, матусю, ми будемо молитися за спасіння твоєї душі.

Син Анатолій, брат Саша, сестра Люба та всі рідні

СПІВЧУТТЯ

Колектив Новоград-Волинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 з глибоким сумом сприйняв скорботну звістку про передчасну смерть нашого колишнього колеги — заслуженого працівника фізичної культури Олександра Анатолійовича СТОПИЧЕВА і висловлює глибоке співчуття рідним і близьким покійного.

5 травня минає рік, як раптова смерть вирвала з життя найдорожчу для нас людину — Валентину Олексіївну КАМІНСЬКУ

Уже рік болить душа і плаче розірване серце, не вгасає біль розлуки. Якби ти могла ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких — лиш вічно пам’ятають.

Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі, наша рідненька.

Вічно сумуючі мама, чоловік, син, внучка, рідні та близькі

29 квітня — рік, як немає з нами дорогого батька, дідуся, прадідуся, чудового лікаря, чуйної, добропорядної людини — Сергія Макаровича СОКИРЧУКА

Хтось дмухнув —

І загасла свічка,

Впала зірка яскрава

Й натхненна,

Стихло слово,

А спогад — він вічний,

І життя було це недаремно.

Вічна пам’ять,

Царство Небесне, тату.

Пам’ятаємо, сумуємо.

Рідні

6 травня минає 40 днів, як пішла із життя дорога матуся, бабуся, прабабуся — Тетяна Андріївна ІВАНОВА

Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю. І огортає тихим смутком усе навколо. Рідненька, ми сумуємо за Тобою. Не вистачає усмішки, і слова, і погляду ласкавого й простого. Великий слід у житті Ти залишила і скільки всім добра зробила. Любила життя, любила людей, прожила Ти для онуків і дітей. Пішла достойно в майбуття, Тобі не буде забуття. А поки пам’ять житиме в віках, житимеш і Ти у наших серцях. Лебединим пухом Тобі земля і Царство Небесне.

Сумуючі діти, онуки, правнуки