1 липня держава відзначає День архітектури України. Напередодні свята наша розмова відбулася з головним архітектором Новограда-Волинського, начальником управління містобудування та архітектури Б.В.ПОДСАДНИМ.
— Борисе Володимировичу, насамперед що б ви хотіли побажати колегам з нагоди професійного свята?
— Щиро вітаю зі святом колег і всіх, хто причетний до цієї галузі — проектні і будівельні організації, тому що ці професії нероздільні — слово архітектор у дослівному перекладі з грецької мови звучить, як головний будівельник. Хотілося б побажати всім міцного здоров’я і оптимізму, міцного фундаменту знань, на яких тримається наша професія, а також великих фінансових вливань для реалізації задуманого. Тож щиро вітаю всіх з Днем архітектури, днем творіння вічності! Бажаю успіхів у всіх починаннях!
— Борисе Володимировичу, коли ви вперше побачили Новоград-Волинський і які враження отримали від міста?
— Новоград-Волинський я побачив вперше у 1956 році, коли батьки привезли мене до міста у 10-денному віці від дня народження. А якщо серйозно, то рівно 27 років тому, коли закінчив факультет промислового та цивільного будівництва Вінницької політехніки. Враження були дуже хороші: охайне, чистеньке, впорядковане містечко. Таким воно і залишається. Це говорить про традиційність поколінь та послідовність дій влади в цьому плані.
— Нещодавно було затверджено Генеральний план міста, на завершальній стадії розробка місцевих правил забудови. Яке значення ви надаєте цим документам?
— Найбільша значимість цих документів у тому, що тепер у всіх нас є, так би мовити, «правила гри». Тобто, будь-якому забудовнику можливо сказати, в якій зоні знаходиться його ділянка, як характеризується ця зона — промислового будівництва, житлового чи громадської забудови. Ці документи встановлюють конкретніші правила забудови, які я вважаю в повній мірі обгрунтованими і такими, які упорядковують процес будівництва в місті. Зрозуміло, що прозорі правила гри для всіх несуть відповідний порядок в галузі містобудування. Але головними ліками для сучасної архітектури є відчуття персональної відповідальності.