10 липня, о 01.30, на пульт чергової частини Новоград-Волинського МВ надійшло телефонне повідомлення від сільського голови с.Червона Воля, який повідомив правоохоронців про зникнення трьох малолітніх дітей, які пішли в ліс і до цього часу не повернулися додому.
Того дня ніщо не віщувало біди. Напередодні, 9 липня, близько 13.00, 9-річна Наташа, яку виховують бабуся з дідусем, її подружка, 7-річна Яна з 4-річним братиком Павликом пішли у ліс збирати чорні ягоди — чорниці, яких у городницьких лісах у цей час сила-силенна. Відправляючи двох малолітніх дітей по ягоди, батькам і на думку не спадало, що може статися лихо, тому що до лісу рукою подати, а чорненькі ростуть одразу при вході. Наташа ж бабусі про те, що піде за чорницями, нічого не сказала.
Надворі вже вечоріло, а Наташі вдома ще не було. Бабуся дівчинки пішла до батьків Яни та Павлика, запитати, чи не має у них онуки, так як знала, що діти товаришують і багато часу проводять разом. Інна Миколаївна та Леонід Степанович лише здивовано подивилися на жінку. Дорослі кинулися на пошуки дітей. Коли батьки зрозуміли, що самотужки їм дітей не знайти, вони звернулися до голови сільської ради. Юрій Іванович зателефонував до міліції.
Пошуки очолив начальник Новоград-Волинського МВ Віктор Прилипко. На пошуки зниклих дітей було організовану пошукову групу з працівників Новоград-Волинського МВ, у кількості 30 чоловік. З людьми був проведений відповідний інструктаж, орієнтування. У пошуках дітей брали участь працівники Городницького лісгоспу та громадськість.
Міліціонери, батьки та усі небайдужі клаптик за клаптиком «прочісували» густі хащі зеленого лісу, заглядаючи до кожного яру, пильно обстежуючи кожну болотисту місцину. Пошуки тривали цілу ніч. Близько 11.00 год. ранку трьох переляканих дітей знайшли за 10 км. від місця їх проживання.
Вкотре хочеться звернутися до батьків та дорослих. Всі ми знаємо, що таке ліс і яка прихована небезпека може чекати на нас, не кажучи про малолітніх дітей, у його величі і красі. Щодня з екранів телевізорів, на шпальтах газет, у спілкуванні зі знайомими, нам доводиться чути про те, що з кимось із дорослих, не те що дітей, у лісі сталася біда: заблукали, вкусила змія, отруїлися ягодами чи грибами, сталася пожежа, в якій загинули люди і т.д. У тому, що сталося, можна звинувачувати лише банальну халатність і безпечність з боку дорослих. Добре, коли усе добре закінчується.