— Мені 81 рік. Дітей не маю, чоловік помер. Доживаю свій вік сама. Однак, чим далі, тим складніше, хворію, іноді немає, кому води подати. По сусідству зі мною знімає квартиру молода подружня пара, яка і запропонувала мені свою допомогу, догляд, якщо я за життя перепишу на них свою квартиру. Одна моя знайома уклала спадковий договір, інша — договір довічного утримання. По можливості, поясніть мені, що таке договір довічного утримання та спадковий договір,бо не знаю, що мені робити. В газеті читала, що і якась фірма надає послуги з утримання. Як можна їй довіряти?
Відповідає приватний нотаріус Вікторія КАЧАН:
— За договором довічного утримання (догляду) одна сторона, власник майна, передає іншій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, що має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом.
Передаючи у власність майно, відчужувач, насамперед, має за мету отримання матеріального забезпечення, догляду та послуг, яких він потребує. Утримання (догляд) може полягати як у матеріальному (натуральному чи грошовому) забезпеченні, так і у наданні догляду. Сторони вправі самостійно визначити в договорі розмір, обсяг та періодичність надання матеріального забезпечення, види і зміст догляду (скільки разів на тиждень прибирати, готувати їжу, ходити в аптеку, водити до перукаря, на яку суму надавати утримання та багато іншого).
Відповідно до діючого законодавства, договір довічного утримання укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Право власності на майно, передане по договору довічного утримання, виникає з моменту нотаріального посвідчення договору, а якщо договір підлягає державній реєстрації, — з моменту такої реєстрації, тобто після підписання договору, ви вже не є власником свого майна.
Якщо відчужувачем за даним договором може бути тільки фізична особа (незалежно від віку та стану здоров’я), то набувачем може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, що діють відповідно до установчих документів та закону.
Набувач, той, хто за вами доглядає, не може за життя відчужувача продавати, обмінювати, дарувати, укладати договір застави чи передавати у власність іншій особі майно, передане йому за договором довічного утримання (догляду).
Протягом життя відчужувача на майно, передане набувачеві за таким договором, не може бути звернене стягнення за зобов’язаннями набувача.
При посвідченні договору довічного утримання (догляду) накладається заборона відчуження майна, що є предметом договору.
Договір довічного утримання (догляду) за своєю юридичною природою подібний до спадкового договору, що також укладається між відчужувачем, який є власником майна, та набувачем, на якого покладається обов’язок виконувати розпорядження відчужувача і який, у разі смерті останнього, набуває право власності на його майно.
Відмінність спадкового договору від договору довічного утримання (догляду) пов’язується з моментом набуття права власності. Якщо за договором довічного утримання право власності у набувача виникає з моменту посвідчення договору (у випадках, встановлених законодавством - з моменту державної реєстрації договору), то право власності за спадковим договором переходить до набувача тільки після смерті відчужувача. Набувач за цим договором, за життя відчужувача, має лише можливість придбання права на майно в майбутньому за умови виконання вимог, зазначених у договорі.
У тексті договору довічного утримання (догляду) обов’язково зазначається, що набувач майна зобов’язаний надавати відчужувачеві довічно матеріальне забезпечення, а також усі види догляду (опікування) з їх конкретизуванням або без такого та визначається грошова оцінка матеріального забезпечення, що встановлюється за згодою сторін.
У разі зобов’язання набувача забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду), у тексті договору зазначається конкретно визначена частина помешкання, де відчужувач або третя особа має право проживати.
Відповідно до діючого законодавства набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину.
У тексті договору доцільно передбачати обов’язок набувача — у разі смерті відчужувача поховати його. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.
У разі неможливості подальшого виконання фізичною особою обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) з підстав, що мають істотне значення, обов’язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім’ї набувача або іншій особі за їх згодою. Відмова відчужувача у наданні такої згоди може бути оскаржена до суду.
Договір довічного утримання припиняється у разі смерті відчужувача (за винятком обов’язку набувача поховати відчужувача).
У разі смерті набувача його права та обов’язки переходять до його спадкоємців. Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передано відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом. Якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір-припиняється.
На мою думку, ніколи не потрібно поспішати. Перш, ніж підписувати такі документи, необхідно отримати кваліфіковану консультацію юриста, нотаріуса, все обдумати, скласти список, враховуючи всі дрібниці, які б Ви хотіли вказати в договорі, взяти у нотаріуса декілька типів договорів довічного утримання, та обрати для себе найкращий варіант. Якщо люди, які Вам пропонують свої послуги, Вам мало знайомі, то не завадило б дізнатися про них більше. Хто вони, хто їх батьки, де працюють, яка про них думка у сусідів. У час, коли нерухомість дуже дорого коштує, необхідно все обдумувати, щоб не вскочити в халепу, та не залишитися доживати свій вік «на вулиці».