На цьому тижні наше місто відвідали консультанти асоціації «Енергоефективні міста Украни» та експерти міжнародного проекту USAID «Реформи міського теплозабезпечення», які зустрілися з керівниками бюджетних установ. Про цю зустріч та про ті питання та проблеми, які на ній піднімалися, наша розмова з Іриною ГУДЗЬ, начальником відділу підтримки муніципальних ініціатив та інвестицій міськвиконкому:
— Ірино Леонідівно, які проблеми обговорювалися на зустрічі міжнародних експертів з керівниками бюджетних установ нашого міста?
— Насамперед хотілося б наголосити на тому, що на цій зустрічі підкреслювалося особливо — Європейський союз прийняв комплекс заходів «Енергії для світу, що змінюється», взявши на себе зобов’язання скоротити викиди парникових газів на 20 відсотків до 2020 року за рахунок збільшення ефективного використання енергії та збільшення частки поновлювальних джерел енергії в структурі енергоносіїв.
Як відомо, Новоград-Волинський вже більше року активно долучається до міжнародних та національних проектів з питань енергоефективності та енергозбереження. І протягом цього року маємо вже певні результати. Так у всіх навчальних закладах введено дисципліну енергозбереження та пом’якшення змін клімату, а спільно з українсько-німецьким технічним співробітництвом GTZ «Енергоефективність у будівлях» розроблено та затверджено наказом Новоград-Волинського міського управління освіти та науки комплекс заходів у пілотних школах №1, №9 та №5.
— Які саме заходи ви маєте на увазі?
— Зокрема, це і розробка інформаційних плакатів з основними правилами енергозбереження, і моніторинг енергоресурсів — електроенергії, води та тепла, визначення енергетичного балансу.
Ці школи отримали прилади, що застосовуються для проведення енергоаудиту. Це електронні термометри — для вимірювання тепла всередині приміщення, люксметри — для вимірювання світла, прилади, які визначають напругу в електромережі. Дане наочне приладдя допомагає дітям самим визначати — яким чином можна економити енергію. А, значить, і самим безпосередньо долучатися до цієї роботи.
Другого дня відбувся практичний семінар для користувачів програмного продукту «Енергоплан», який передбачає здійснення моніторингу енергоресурсів у кожній бюджетній установі міста. На основі цих даних для кожної установи будуть розроблені ліміти споживання, яких необхідно буде чітко дотримуватися.
— Ірино Леонідівно, з якими організаціями Новоград-Волинський співпрацює з цих питань та які ще міста України беруть участь у проекті?
— Основними партнерами є Міністерство житлово-комунального господарства України, Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, асоціація «Енергоефективні міста України» і німецько-український проект GTZ «Енергоефективності в будівлях» — разом з містами Чернігів, Миргород і Івано-Франківськ.
Ми очікуємо проведення експертизи житлових будівель та бюджетних установ, яка буде спрямована на те, щоб визначити — де саме найбільше втрачається тепла.
— Ірино Леонідівно, сьогодні як критерій, як перший крок до енергозбереження традиційно вважається заміна старих вікон на металопластикові. Наскільки ефективними насправді є такі заходи?
— Як показали результати досліджень в інших містах України, майже у 80 відсотках випадків утеплення старих дерев’яних вікон є набагато ефективнішим, ніж заміна їх на металопластикові. Сьогодні на українському ринку покупці насправді не можуть отримати правдиву інформацію щодо відповідності вітчизняних метало пластикових вікон міжнародним стандартам з енергоефективності. У нашому місті поки що таких досліджень не проводилося, а дані отримані після моніторингу в інших містах України. Крім того, відмічалося, що монтаж, встановлення цих вікон теж потребує вдосконалення. Бо саме через неякісне встановлення втрачається багато тепла, і теж немає очікуваного результату.
Зазначалося, що особливу увагу потрібно звернути на утеплення стін — в Європі йде утеплення будинку в комплексі: стіни, дахи, підвальні приміщення, старанно відслідковується, щоб не було так званих термічних містків — не утеплених проміжків.
Під час нашої минулорічної поїздки до Німеччини, де ми на практиці мали можливість побачити те, що робиться в цій країні в плані енергозбереження, я відзначила цікавий факт — балкони на будинках всі відкриті, не зашиті, не засклені, як це у нас прийнято, і поцікавилася — з чим це пов’язано? Мені пояснили, що утеплення будинків має йти в нерозривному циклі, включаючи всю стіну. Варто відзначити, що утеплюючі матеріали там в декілька разів ефективніші — їх товщина часто досягає до півметра.
— Які кроки за рік у нашому місті вже зроблені в плані з питань впровадження в дію муніципального енергетичного плану?
— У муніципальному енергетичному плані одним із заходів є впровадження моніторингу енергоресурсів у бюджетних установах через програму «Енергоплан» та виготовлення енергетичних паспортів у житлових будинках шляхом впровадження програми «Дисплей».
— Що це за програма?
— Коли ми купуємо нову квартиру, то маємо бачити всі параметри цього будинку щодо споживання енергоресурсів — наскільки якісні вікна, скільки тепла втрачається через двері і таке інше. Тобто — до якого класу енергоефективності належить будинок, де ви будете мешкати. Таких є три — А, В, С, які розроблені на основі європейських стандартів.
І саме основною метою нашого семінару було впровадження програми «Енергоплан».
Як приклад, можу навести той факт, що після впровадження цієї програми у деяких львівських школах, скажімо, було виявлено, що на вихідні, коли навчальні заклади не працюють, втрачається така кількість води, як і у робочі дні. Цей факт перевірили і вияснили, що в туалетах протікають бачки, на які раніше ніхто не вертав увагу. Поремонтували — і отримали суттєву економію.
Тож тепер у кожній школі міста є відповідальна людина, котра збиратиме дані лічильника з використання енергоресурсів, вноситиме ці показники в загальноміську програму та передаватиме енергоменеджеру, котрий здійснюватиме обробку даних.
Це дасть нам можливість зробити певні висновки щодо роботи цих закладів у плані економії енергоносіїв. Так, якщо, скажімо, дві однакові за площею школи матимуть показники, що дуже відрізнятимуться, то варто визначити — в чому причина: чи в недостатній енергоефективності будівлі і її треба поліпшити, чи в неощадливості, чи в чомусь іншому.
Такі заходи дали можливість зекономити в інших містах до 10 відсотків енергоносіїв.
До речі, хотілося б нагадати, що міжнародні експерти відзначають — чого ми гірше живемо, ніж Європа. Адже, скажімо, коли ми купуємо фен чи інший простий побутовий прилад, то отримуємо велику інструкцію. А коли вселяємося в квартиру, то нічого не знаємо про приміщення — наскільки воно енергоефективне. І це не може не дивувати Європу, де нині обов’язково прораховуються такі витрати.
Як приклад цьому, міський голова Микола Боровець, розповів, що в Німеччині, коли люди заселяються в будинок, то мають можливість особисто переконатися у значимості економії енергоносіїв.
У кожному багатоповерховому будинку є така показова квартира, де розміщені всі побутові прилади, які використовуються в домашньому господарстві з різною категорією енергозбереження: два холодильника — новий і старий, де новий дорожчий, але де значно більша економія енергоресурсів, і ці кошти повернуться дуже швидко при експлуатації.
Як на мене, то дуже слушними були слова міського голови про те, що відсутня державна програма бачення цих проблем, а повинна бути мотивація, зацікавленість людей у тому, щоб економилися енергоносії у бюджетних закладах. Тому саме на місцевому рівні, в даному випадку — на рівні міста, потрібно задекларувати, що гроші, зекономлені на енергоносіях, будуть спрямовані на інноваційні технології для цих закладів..
Загалом європейці значно серйозніше ставляться до цих питань, бо енергоносії у них дорожчі. Зрозуміло, що і в нашій країні вони не дешевшатимуть, а тому потрібно вже зараз працювати в напрямку економії енергоресурсів. І наше місто зробило в цьому напрямку вже багато серйозних кроків.