У боротьбі зі шкідниками рослин і тварин люди завдають нищівного удару власному здоров’ю. Часом, не розуміючи загрози, що спричиняє застосування «хімії». Навіть картоплю на базарі сьогодні страшно купувати — ніхто не розповість покупцеві правду про те, за допомогою яких отрутохімікатів вона вирощена. Як кажуть, урожай — це те, що не зуміли знищити шкідники й хвороби, а єдиною зброєю садівників та городників для захисту рослин та лікування і профілактики захворювань тварин, досить довгий час є препарати на основі небезпечних сполук хімічного походження. Звідси — наші хвороби, кволий імунітет та інші незворотні наслідки для здоров’я.
Справжній прорив чи то революцію на ринку ветеринарії та засобів захисту рослин здійснив ВАТ «Біоветфарм». Спільно з науковцями, на цьому підприємстві, вперше в Україні створено біопрепарат нового покоління «Актофіт». Наука не стоїть на місці: діюча речовина препарату — комплекс авермектинів — була отримана з особливих мікроскопічних грибів, що містяться у грунті. Американські біологи винайшли авермектини тридцять років тому у грунті Таїланду. Сьогодні ці мікроорганізми успішно «вирощують» і використовують для виготовлення біологічних препаратів на «Біоветфармі». Разом з фотокореспондентом ми побували у цехах заводу. Цікаву екскурсію для нас організував натхненник інноваційних технологій та реконструкції підприємства — голова правління ВАТ «Біоветфарм» Валентин ВИСОЦЬКИЙ.
— Валентине Петровичу, ще донедавна завод, який ви очолюєте, пов’язували з назвами інших преператів — здебільшого «Біовіт». Що змусило вас кардинально змінити напрямок виробництва? У чому різниця між цими засобами?
— Препарат «Біовіт» на нашому підприємстві виробляється з 1960 року. Відтоді, як відбулася друга масштабна реконструкція і змінився профіль виробництва — розпочався випуск антибіотиків для ветеринарії. Саме на основі згаданих вами препаратів — «Біовіт» та «Уровіт». Для тварин антибіотик хлортетрациклін у складі цих препаратів — це, для порівняння, як пеніцилін для людини. За 50 років його застосування на теренах усього Радянського Союзу не було побічних явищ чи нарікань. Втім з часом виникла резистентність мікроорганізмів до цього антибіотика, тобто звикання до препарату. З’явилася потреба у засобах нового покоління. Від «Біовіту» ми не відмовилися, але на зміну йому прийшли інші сучасні препарати для потреб сільського господарства.
— Саме на «Біоветфармі» освоєно нову технологію захисту рослин і тварин. В чому її унікальність?
— У тому, що діюча речовина препарату — аверсектин С — створена за допомогою не хімічного, а мікробіологічного синтезу, природнім шляхом. За основу вчені взяли мікроорганізми з грунту, що виробляють специфічні природні сполуки, які мають вибіркову дію на непроханих «гостей» — паралізують шкідників. Головні переваги антипаразитарних препаратів на основі нової технології — ефективність, екологічна чистота та безпека для людей. До речі, вчені підрахували: звикання шкідників до авермектинових препаратів не очікується впродовж найближчих… двох тисяч років!
— Що виготовляє сьогодні «Біоветфарм»?
— Препарати ветеринарного призначення та біологічні засоби захисту рослин «Актофіт» — для знищення шкідників як сільськогосподарських культур: картоплі, огірків, томатів і баклажанів, винограду, плодових дерев, полуниць, хмелю, так і декоративних квітів.
— Не секрет, що українські підприємства, у тому числі — фармацевтичні, не виготовляють, а здебільшого закуповують іноземну сировину та фасують її. Відтак вітчизняних виробників можна перерахувати на пальцях. Завдяки чому «Біоветфарму» вдалося втриматися на ринку і не стати як більшість?
— У непрості часи ми зберегли на заводі технологію ферментації (вирощування мікроорганізмів) — в Україні, серед підприємств аналогічного профілю, лише на нашому заводі в цеху можна побачити «живий» технологічний процес від початку до кінця. Навіть сьогодні, під час реконструкції, невеликий колектив, який залишився, постійно тримає руку на пульсі перспективної технології. Здійснюємо селекційні роботи з культурами, їх фільтрацію, висушування та багатоступеневу очистку. Близько шести мільйонів гривень витрачено сьогодні на реконструкцію заводу, яку плануємо завершити впродовж року. Придбано високоякісне обладнання для контролю якості продукції. Усе — відповідно до європейських стандартів.
— Маєте потужну наукову базу?
— Точніше сказати — мали у радянські часи. В Україні сьогодні бракує відповідної бази, наукові інститути здебільшого самі ледь жевріють. Нас підтримує корпорація «Укрзооветпромпостач»: її спеціалістам належать запатентовані розробки, які ми впроваджуємо у виробництво. У розробці та впровадженні нових технологій у виробництво співпрацюємо з науково-дослідницькими інститутами Києва, Львова, Одеси.
— Чи важко конкурувати на ринку, на якому ви працюєте?
— Надзвичайно важко. Культура споживача низька, непросто працювати поряд з «акулами» аграрного сектору, які заполонили ринок хімічними препаратами. За сезон продаємо 30-40 тонн препаратів, у той час, як потреба — колосальна. Порівняно з минулим роком ціни на нашу продукцію зросли на 10-12%. Нині нашими покупцями частіше є індивідуальні господарства, аніж колективні. Аби змінити ситуацію, співпрацюємо з Клубом органічного землеробства, який пропагує вирощування врожаю «без хімії». Переконані, що майбутнє саме за мікробіологією.
Свідчення цьому — нові сфери застосування наших препаратів. В інституті зернового господарства, скажімо, спробували застосувати «Актофіт» для зберігання зерна у сховищах — результат вражаючий. Проте, щоб про­йти усі офіційні інстанції та отримати безліч дозволів на впровадження нової безпечної технології зберігання зерна, маємо витратити близько 200 тисяч гривень. Такі витрати дозволити собі зараз не можемо. Натомість у зерносховищах України використовують нині дорогі імпортні отрути проти шкідників…
— Серед продукції заводу — препарати для лікування та профілактики захворювань тварин. Скільки часу складає період їх виведення з організму?
— Наша новинка — запатентований препарат «Нововерм ВК» для великої рогатої худоби. Сьогодні він вводиться під шкіру, наступного дня — жодного сліду в організмі худоби. Молоко корів одразу можна використовувати без обмежень, тоді як період виведення аналогічних препаратів інших виробників сягає 15-20 днів. Після такого ноу-хау ми одразу відчули тиск конкурентів, адже нікому з них не вдалося досягнути такого ж результату.
— Це добре, але галузь тваринництва у нашій країні до сьогодні перебуває у плачевному стані. Наскільки складно за таких умов забезпечити високий попит на препарати?
— Окрім українського ринку, нашими покупцями вже багато років є Білорусь та Молдова. Були часи, коли підприємство, через кризу галузі тваринництва в Україні, виживало саме за рахунок закордонних покупців. Після реконструкції заводу плануємо значно розширити географію ринку збуту.
— Свого часу методом біотехнологій на підприємстві виробляли настої родіоли та женьшеню.
— Так, ми і сьогодні вирощуємо женьшень та родіолу рожеву — за допомогою технології вирощування клітин рослин. Це дозволяє вирощувати рослини у вигляді біомаси, у якій зберігаються природні властивості. Настої женьшеню та родіоли використовуються у харчовій промисловості, хоча спектр їх застосування набагато ширший — це і косметична, і фармацевтична, і ветеринарна галузі. Попитом у населення користується і міцелій гриба вешенка, як матеріал для вирощування екологічно чистого і дієтичного продукта харчування. Усім, хто зацікавився нашою продукцією, раджу звертатися у відділ збуту заводу чи у спеціалізовані магазини, інформацію у регіонах нададуть наші представництва. Адреса офіційного веб-сайту: www. biovetfarm.com.ua.
— Дякую за розмову.