ПОМИНАННЯ 30/2010

ПОМИНАННЯ 30/2010



















































26 июля — 40-й день, как перестало биться сердце, и ушла в вечность наша любимая, добрая, нежная мамочка, жена, бабушка, свекровь и Вам добро даривший человек Феликса Ивановна РАНЧЕВСКАЯ


Просим помянуть И помнить ее.


Вечно скорбящие муж, сыновья, внуки, невестки



27 июля — 2 года со дня смерти нашего дорогого сына, брата, дяди Виталия Владимировича БЕСШАПОШНИКОВА


Ушёл от нас ты очень рано,

Никто не смог тебя спасти.

На сердце остаётся рана,

Пока мы живы — с нами ты.

Мы в небо шлём тебе привет,

Целуем крепко, наш родной,

Ты самый-самый наш любимый,

Тебя мы помним и скорбим.

Царство Небесное тебе и вечный покой душе твоей.


Вечно скорбящие мама, брат, сестра, племянницы, швагро



19 липня — річниця світлої пам’яті Людмили Миколаївни КРИВОРУКОЇ


Рік пройшов, тебе нема,

Здається нам, що десь в дорозі,

І скажеш: «Мама, я прийшла».

Не хоче серце з цим змиритись.

Молитва хай дійде до тебе,

Щоб рай був там тобі на небі.

Любов щоб наша тебе гріла

І пам’ять на землі зоріла.

Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.


Сумуючі батьки, сестра, брат, невістка, швагро, племінники



23 липня минає рік, як перестало битися серце найріднішої нам людини Ольги Францівни АНДРІЄВСЬКОЇ


Не знайти слів, щоб передати наше горе, біль душі. Мамочко, як всім нам бракує тебе, твоєї усмішки, мудрої поради, твого тепла. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. Ти назавжди в наших серцях.


Сумуючі чоловік, дочки, зяті, внуки



Достигла червона калина,

Комусь рік новий дарує життя,

А ми все виглядаємо сина,

Ніби вернеться із небуття...


24 липня минає 5 років, як обірвалося життя Василя Васильовича ДОВГАНЮКА


Оживіть ви, наші крила, допоможіть нам літати, свого рідного синочка полетим у вись шукати. Де ти, наш любий синочку? Озовися ти нам. Чи співаєш, а чи плачеш в потойбічній стороні? Не сумуй, кровинко-сину, в тому краю без людей, досить тих сліз, що в нас ллються щодня з очей. Прошу Всевишнього шлях до сина освятить, до коханого синочка, важко так без нього жить.


Вічно сумуючі тато, мама, брат із сім’єю



27 липня минає 11 років, як пішла з життя найдорожча нам людина Федір ПОЛІЩУК


Час ніколи не загоїть біль у наших серцях, кожен день ти будеш у нашій пам’яті і серці. Царство тобі Небесне і вічний спокій. Нехай земля буде пухом.


Дружина, друзі



25 липня — півроку, як не стало нашого синочка Володимира Валентиновича БАНЦЕРА


28.07.1988—25.01.2010 рр.

Здається нам, що ти в дорозі,

Що скоро станеш на порозі.

Не хоче серце з цим змиритись,

Що в очі вже не подивитись.

Тобі б ще жити, жити, жити...

Весь вік ми будемо тужити.


Сумуючі батьки, брат, родичі



25 липня минає 10 років, як нема з нами нашої любої дружини, мами, тещі, бабусі Ольги Яківни ШЕВЧУК


Кохана наша, як всім нам бракує тебе, твоєї лагідної усмішки, мудрої поради, твого тепла. Пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Любимо тебе... Сумуємо за тобою... Царство тобі Небесне і хай земля буде тобі пухом.


Сумуючі чоловік, дочка, зять, онуки



23 липня минає 40 днів з дня смерті дорогого чоловіка, люблячого батька і дідуся Сергія Павловича МАЛИНОВСЬКОГО


Нема у світі таких слів, щоб передати наше горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. Земля тобі хай буде пухом і Вічне Царство в Небесах, тебе ніколи не забудем, назавжди ти в наших серцях.


Сумуючі дружина, діти, онуки, рідні, куми, сусіди



25 липня минає 6 років, як на 25 році обірвалося життя нашого синочка, брата Олександра Васильовича ГАСКЕВИЧА


Надворі літо золоте, а в серці сум і біль, пекучий біль, який не можна загасити. Як важко, сину мій, без тебе жити. Прости, що мало літ відміряло тобі життя, від смерті клятої тебе ми не спасли. Прости, що ми живем, тебе ж нема... Затьмарилося сонце, зорі, небо, журбою огорнулися всі дні. Всі помисли звертаються до тебе і квітами лягають до землі. Ми вічно будемо тебе пам’ятати, у молитвах поминати.


Вічно сумуючі мама, тато, сестра з сім’єю



21 липня — рік, як не стало нашої дорогої матусі, бабусі, прабабусі Валентини Михайлівни ХАЇНСЬКОЇ з с.Таращанка


Час ніколи не загоїть біль у наших серцях. Кожен день Ви з нами. Царство Вам небесне і вічний спокій.


Вічно сумуючі діти, онуки, правнуки



27 липня — рік світлої пам’яті Олександра Івановича ХОРОБРИХ


Минає час, а біль непоправної втрати не стихає. Пам’ятаємо, сумуємо.


Сумуючі дочка, зять, внуки, рідні