Остался в памяти прекрасной и святой

С тобою разделенный жизни путь.

2 декабря — 40 дней, как покинул этот мир человек необыкновенной доброты, чуткости, интеллигентности, большой труженик, полковник медицинской службы в отставке Алексей Петрович БОНДАРЕВСКИЙ

Опустел без тебя дом, наш любимый и дорогой муж, отец и дедушка. Ты оставил незабываемый след в сердцах всех, кто тебя знал и любил. Как трудно подобрать слова, чтоб ими нашу боль измерить, не можем в смерть твою поверить, ты с нами будешь навсегда. Мир и покой твоей светлой душе.

Вечно скорбящие жена, дети, внуки

30 листопада пішла у вічність найдорожча у світі людина — мама, бабуся, прабабуся Броніслава Філіціанівна ДІДОВЕЦЬ

Світла пам’ять про тебе, дорога наша, назавжди залишиться в наших серцях.

Сумуючі дочка, зять, сини, невістки, онуки, правнуки

2 декабря проходит 5 лет светлой памяти Валентины Петровны ВЛАДИЧУК

Не зовите, не ждите напрасно, —

Я была, я жила, но угасла.

Я светила вам тысячи лет,

А теперь в Небесах меня нет.

Я была, я жила — и довольно!

С этим миром

Расстаться не больно!

В сотнях жадных, влюблённых очей,

Я оставила отблеск лучей!

Скорбящие муж, дети, Света, зять, внуки

6 грудня минає 40 днів, як передчасно пішов за обрій земного небокраю Микола Миколайович КІРИК

Колектив ПП «Ремпобуттехнікасервіс» втратив справжнього професіонала, фахівця своєї справи, колегу, доброго товариша. Він запам’ятався нам своєю скромністю, енергійністю, доброзичливістю і безкорисливістю, щирим до людей. Вічною пам’яттю йому буде добрий спомин у наших серцях. Сумуємо, глибоко співчуваємо його дружині, рідним і близьким.

6 грудня минає рік, як немає з нами дорогого чоловіка, тата та дідуся Григорія Андрійовича ЮСИПЦЯ

Час ніколи не загоїть біль у наших серцях. Кожен день — ти з нами. Тяжко жити без твоїх порад. Царство тобі Небесне і вічний спокій. Хай земля береже твій сон.

Сумуючі дружина, сини, невістки, онуки

1 грудня минає рік, як трагічно загинула Анжела Адамівна ПАЛАМАРЧУК

Не хоче серце з цим змиритись,

Що поряд з нами тебе нема.

Тобі б ще жити, жити, жити…

Лишився біль.

Печаль одна.

Земля тобі пухом і вічне Царство в Небесах.

Сумуючі дочка, батьки, брат, рідні та близькі

9 грудня минає 4 роки, як безжальна смерть забрала у нас рідненьку маму, турботливу бабусю Станіславу Григорівну КУНІЦИНУ

Час не спроможний загасити біль важкої для нас втрати. Твій світлий образ, рідненька, завжди з нами. Спи спокійно, Царство Небесне тобі.

З сумом дочка, зять, онуки, правнуки

Працівники та студенти Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму глибоко засмучені передчасною смертю викладача Костянтина Івановича Десятка

та висловлюють глибоке співчуття рідним та близьким.

Не хоче серце з цим змиритись,

Що поряд з нами тебе нема.

Тобі б ще жити, жити, жити...

Лишився біль... Печаль одна...

5 грудня минає 4 роки, як з нами немає дорогої нам дружини, матусі, бабусі Людмили Людвігівни КОВАЛЬЧУК з села Наталівки

І скільки б не минуло часу, ми будемо завжди пам’ятати тебе. Земля тобі пухом і вічне Царство в Небесах.

Вічно сумуючий чоловік, дочки, син, внук

9 грудня минає 4 роки, як нема з нами найріднішої жінки, мами, бабусі Галини Федорівни ГОНЧАРУК, а 28 грудня — 4 роки світлої пам’яті Марії Петрівни ГОНЧАРУК

Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти в наших серцях.

Вічно сумуючі рідні

4 грудня минає 11 років, як немає з нами найдорожчої людини Римми Федорівни ДИМЕНЮК

Не хоче серце з цим змиритись,

Що поряд з нами тебе нема.

Тобі б ще жити, жити, жити…

Лишився біль...

Печаль одна...

Сумуючі рідні і близькі

3 грудня — 9 днів світлої пам’яті Ганни Петрівни ГРУЗД

Немає в світі таких слів, щоб висловити наш сум... Ми молимось, щоб Господь заспокоїв Вашу душу та прийняв у Царство Небесне! Пам’ятаємо, сумуємо, не забудемо.

Колектив міського територіального центру

7 грудня минає 9 днів, як обірвалося життя нашого люблячого чоловіка, батька та дідуся Миколи Григоровича ЛЕВЧУКА

Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми зламати Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — ти був найкращий в світі тато. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. Прости, татусю, що ми тебе не врятували, сто раз прости! Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

29 листопада минуло 9 років, як страшна хвороба обірвала життя нашого люблячого чоловіка, батька Георгія Миколайовича АНУФРІЄВА

Нема тебе, хоч скільки хочеш клич,

Сама печаль повисла над землею.

У світі серед безлічі облич

Вже не зустріти посмішки твоєї.

Вічно сумуючі дружина та діти