ПЕРЕДВИБОРНІ ОБІЦЯНКИ — ЩОДНЯ НА РОБОЧОМУ СТОЛІ МЕРА
Два місяці минуло від часу, коли за кермо влади у Новограді-Волинському стала нова команда на чолі із мером Володимиром ЗАГРИВИМ. За короткий проміжок часу вже є констатація реального стану проблем та визначення пріоритетів у роботі. Про це — наша розмова із міським головою.
— Володимире Івановичу, наприкінці 2010-го питання будівництва школи мистецтв викликало у місті конфлікт. Владі вдалося згладити гострі кути — на сесії міської ради прийнято рішення замовити проектно-кошторисну документацію на реконструкцію музичної школи з добудовою і створення на цій базі мистецької школи. Наразі влада готує під музичну школу тимчасове приміщення готелю «Полісся». На якому етапі робота?
— Це питання мало бути вирішене ще п’ять років тому. Кошторисна документація справді замовлена, нині розглядаємо різні варіанти створення школи мистецтв. Як варіант — шукаємо інвестора, котрому буде надано можливість будівництва на привабливій ділянці в центрі міста, де нині розташована музична школа. За умови, що на першому і другому поверхах буде створено заклад для талановитих дітей, а вище — офісні чи торгові приміщення. Сьогодні ж готуємо для занять учнів музичної школи приміщення готелю. Плануємо впродовж 2-3 місяців перевести його на автономне опалення і обладнати кімнати.
— Цікавим нововведенням, яке ви ініціювали, стало призначення радників — уповноважених міського голови на громадських засадах. Чого чекаєте від цієї ініціативи?
— Це новаторство в управлінській діяль­ності. На першому етапі мною призначені радники з числа депутатів, обраних по мажоритарних округах, — там виборці ви­значалися з-поміж 10-12 кандидатур. Тому довіра людей дала мені підстави наділити депутатів-мажоритарників додатковими відповідальними повноваженнями. Адже міський голова не в змозі охопити велике коло проблем, особливо — на околицях. Має бути таке собі «око», діючий посланець, парламентар, дипломат, який у змозі дієво і позитивно впливати на вирішення проблем. До речі, в інших містах не зустрічав аналогів такій ініціативі.
Результати вже є, хоча темпи на початку не такі, як мені хотілося б. Тому невдовзі визначатимуся з тими, хто лише прикривається депутатським мандатом і не вирішує проблем городян. На відміну від депутатів, котрі на звернення виборців вже реагують: міняють електролінії, відновлюють роботу вуличних ліхтарів, вивозять сміття, чистять вулиці від снігу.
— Як ви оцінюєте місцевий бюджет-2011?
— Ніколи в жодній країні, області, місті чи в сільській раді не були задоволені бюджетом. У дохідній та видатковій частинах Новоград-Волинський потребує в десять разів більші суми за ті, що маємо. А маємо бюджет на 2011-й, що складає трохи більше 160 мільйонів гривень. Це, як не прикро, дозволить нам діяти на мінімальному рівні від того, що нам потрібно. Щодо розвитку міста — будемо закладати для цього підвалини, усвідомлюючи усю важливість роботи на перспективу.
Зокрема, великі надії покладаємо на перший інвестиційний новоград-волинський форум, що відбудеться навесні. На нього будуть запрошені представники як вітчизняних ділових кіл, так і зарубіжних. Маємо намір задекларувати сміливі перспективні наміри та плани, розрекламувати інвестиційні проекти щодо будівництва важливих для міста об’єктів.
— Свого часу губернатор Житомирщини Сергій Рижук був здивований тим, що у 21-му столітті у місті (!) об’єктом-довгобудом є... школа №8. Чи можуть колектив та учні нарешті розраховувати на її добудову?
— Нині освоюємо на будівництві 3,5 мільйони державних коштів, виділених за сприяння спікера Володимира Литвина. Освоюються гроші повільними темпами — зимовий період впливає на роботу підрядника. Крім того, у державному бюджеті передбачили ще 10 мільйонів на соціально-економічний розвиток Новограда-Волинського. За рахунок цих грошей плануємо, зокрема, добудувати восьму школу і завершити реконструкцію пологового відділення лікарні.
— Робота комунальників, особливо взимку, часто є приводом для слушних нарікань. Ви, Володимире Івановичу, теж про це говорили у пресі. Чи побачать «світло в кінці тунелю» працівники галузі ЖКГ?
— Впродовж останніх десяти років у місті нічого не робилося для зміцнення комунальної бази. Не стало 4-5 підприємств, що працювали на дорогах, зникло міськШЕД, залишилися дві снігоприбиральні машини... З такою кількістю навіть на власному подвір’ї нормально не прибереш, що вже казати про ціле місто. Тому всі нарікання справедливі. Прийматимемо відчайдушні зусилля, аби підтримати об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Адже, окрім голови, бухгалтера та людей, котрі збираються на збори і сваряться, в них нічого немає для дієвої роботи. Водоканал та Теплокомуненерго — ось і усе, що залишилося у комунальній галузі.
— На вашу думку, чого слід чекати місту від нового Податкового кодексу? Якщо врахувати, що малий бізнес донедавна був серед основних наповнювачів місцевого бюджету, а невдовзі, як очікується, він має найбільше потрапити «під удар»?
— Гірко усвідомлювати, що дрібні підприємці в цих умовах згортають свою діяльність. Час покаже, як працюватиметься у нових умовах. Принаймні, якщо судити за висновками економістів та аналітиків, занадто загрозливої ситуації немає. Звичайно, нові правила позначаться на дохідній частині місцевого бюджету. Втім, про реальні цифри та наслідки говорити зарано.
— Ваша позиція щодо подорожчання автобусних квитків.
— Як з цінами на тепло- та водозабезпечення, так і з цінами на квитки у міському транспорті, ми запізнилися як мінімум на рік. Але перед виборами попередня влада намагалася подобатися, тому непопулярні рішення не приймалися і відповідні заходи не були вжиті вчасно. Тут питання сьогодні стоїть кардинально: або будуть комунальні послуги, транспорт, або ні. Обмеження транспортного обслуговування продемонструвало, що настав час діяти рішуче. Навіть пасажири зверталися: робіть щось, аби тільки відновити автобусний рух. Тому влада пішла на підняття ціни на квиток на 50 копійок, забезпечивши при цьому гарантований проїзд пільговикам. В Коростені чи Бердичеві, до речі, вартість квитка — дві гривні. Зрозумійте, будь-ласка, робимо це, аби вирішити складну ситуацію, що склалася в державі та у місті, зокрема.
— Рік Тигра приніс вам перемогу на виборах міського голови. Чого чекаєте від року нового?
— У своїй передвиборній програмі я обіцяв розворушити громаду і кадри, тому працюватиму над цим. У новому році розставлю професійні пріоритети, йтиму на неординарні, можливо, нетрадиційні пропозиції та дії — задля перемін на краще. Нехай люди згадають газифікацію 90-х років, коли я був міським головою, — усе місто було перерите, викидалися старі котли із котелень, було важко усім. Але ми це пережили, і сьогодні вже ніхто у місті не уявляє життя без газу. Важливий крок, який маємо реалізувати у новому році, — переведення бюджетних закладів на автономне опалення. Розбудова міста — завдання номер один.
— Ви були першим заступником при шістьох губернаторах Житомирщини. Скажіть, чим важче керувати: областю чи містом?
— Безперечно, — містом. В облдерж­адміністрації ти відділений від людей кабіне­тами і багатьма чиновниками, а посада міського голови — це щодня на передовій, один на один із людьми та проблемами.
— Що ж, бажаємо вам на цій передовій вагомих досягнень у новому році! Що ви у свою чергу побажаєте новоград-волинцям?
— Шановні городяни, здоров’я вам, терпіння та віри у владу і державу. Впевненості у тому, що кращі часи обов’язково настануть, і я в цьому не сумніваюся!