17 серпня минуло 2 роки, як пішов у вічність дорогий чоловік, батько, дідусь Борис Миколайович ЛЯШУК

Ти любив життя, ти багато хотів устигнути. В одну мить життя обірвалося, і лише одна печаль і горе залишилось назавжди з нами. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Сумуючі дружина, діти, онуки

20 серпня минає 40 сумних днів, як перестало битися серце нашого дорогого, люблячого чоловіка, тата та дідуся Анатолія Дем’яновича СТЕЦЮКА

Ти пішов від нас і залишив нам глибоку душевну рану, печаль і сльози. І скільки б часу не пройшло, ти вічно житимеш у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідненький.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки та друзі

22 августа — 40 дней, как ушел из жизни любящий муж, добрый внимательный отец и дедушка Валерий Павлович СТАРЫГИН

Жестокая смерть забрала жизнь прекрасного человека. Нам так не хватает, родной наш, твоих советов, тёплого слова, искренней заботы. Светлая память о тебе навсегда останется в наших сердцах. Царство Небесное и вечный покой твоей душе.

Скорбящие жена, дети, внуки

22 серпня минає 40 днів, як передчасно пішов з життя Валерій Павлович СТАРИГІН

Залишивши в серцях рідних та близьких вічну пам’ять і безмежний сум за любим братом, поважним кумом, дорогим хрещеним батьком та чуйним і щирим дядьком.

Сумуємо, співчуваємо дружині і племінникам.

Сім’я Дубас

21 серпня — 40 сумних днів, як перестало битися серце дорогої мами, дружини, бабусі, тещі Зінаїди Олексіївни МЕЛЬНІКОВОЇ

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки хочеш клич. Рідненька, як важко без тебе, без твоєї мудрості, доброти, любові. Серце обливається кров’ю, щемить душа. Пробач, що не вдалося тебе врятувати. Будемо завжди пам’ятати, згадувати, любити. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах.

Сумуючі чоловік, дочка, онуки, зять

11 серпня минуло 9 днів, як трагічно загинула наша рідненька Аліна Євгеніївна ЛАРЬКІНА

Пекучий біль, нестерпна мука не вщухають ні на мить. На світі горя більшого немає, — рідну дитину хоронить. На жаль, вже нічого не змінити. Лишилося у молитвах просити Господа: «Прийми, Царю Небесний, її душу…»

У глибокій скорботі тато, мама, синочок Олег, хрещеник Артур, сестри Людмила та Ірина, чоловік Руслан

17 серпня — річниця світлої пам’яті, як пішла з життя наша мама, бабуся, прабабуся Ольга Федорівна РОМАНЮК

На душі — біль, і жаль, і сум: тебе немає і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненька. Хто забув її, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі дочки, зяті, внуки, правнуки

17 серпня — рік світлої пам’яті найдорожчої людини, дружини, мами, бабусі Ірини Йосипівни МАМІНЧУК

Нема у світі таких слів, щоб передати наше горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. В серцях — ти з нами назавжди. Тебе ніколи не забудем. Сумуємо. Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

Чоловік, дочки Наталія, Валя, Оксана, сини Іван та Анатолій, онуки

21 августа — 40 дней невыносимой боли утраты нашего сына Игоря Анатольевича БУЧИНСКОГО

Зальётся сердце горькими слезами, расправит крылья Ангел за спиной, горят огни свечей под образами, сынок, зачем ушёл ты в мир иной? Тебя так рано смерть забрала, и без тебя пустым стал дом, мы без тебя одни остались, оставив память о былом. Светлой памяти, Царства Небесного вам, прибежище Бога нашедшие в мире нам до времён неизвестного, будьте с миром, без срока ушедшие. Земля тебе пухом, душе — вечный покой.

Скорбящие родные, друзья

18 серпня — 9 сумних днів, як на 59-му році життя перестало битися серце Лариси Аполонівни ТРОФІМЧУК

Пам’ять про тебе — завжди з нами. Час ніколи не загоїть біль у наших серцях. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Сумуючі чоловік, дочки Алла, Інна, внуки Яна, Юля, Настя, Богдан, правнук Олександр

22 августа — год, как перестало биться серце нашего дорогого дедушки, мужа, отца, брата Валерия Александровича ДРУЖКОВА

Светлая память, Царство Небесное и вечный покой тебе.

Родные

20 серпня минає 10 років з дня смерті дорогої нам людини, чоловіка, татуся, дідуся, прадідуся Миколи Остаповича СТЕЦЮКА

Любимо, пам’ятаємо, сумуємо і згадуємо. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Царство тобі Небесне.

Дружина Ніна з сім’єю