Останній тиждень перед Великим постом називають по-різному — сирною, сиропусною, масляною, масляницею. Він розпочинається м’ясопусною неділею, або, як вона значиться в православному богослужбовому календарі, — неділею про страшний суд. Віруючим людям початок Масляниці нагадує про те, що вже проходять заговини на м’ясо, але попереду ще є час, коли на трапезі дозволяється вживання вершкового масла, молока, сметани, яєць, риби. Такий поступовий перехід від скоромної їжі до пісної найкраще підходить організму людини, щоб правильно стати на шлях посту.
Масляниця в церковному розумінні — частина річного кола богослужіння, що зв’язана з Великим постом. Вона триває протягом цілого тижня. У цьому році сирна седмиця починається 19 лютого і закінчується в Прощену неділю, коли звершуються заговини на піст.
Оскільки дата святкування Пасхи, від якої залежить початок посту, щороку змінюється, то й Масляниця також не в числі.
В язичницьких уявленнях наших далеких предків Масляниця була святом проводів зими і зустрічі весни. Зима відходила безповоротно, а назустріч йшла весна, нова пора року, час оновлення. В ті часи відношення до млинців було ставленням язичницького світогляду. Млинець навіть зовнішньо, своїм золотавим кольором і формою нагадував сонце. Саме тому на свято зустрічі сонця і випікали млинці.
У християнській традиції святкуванню Масляниці був наданий новий зміст, більш глибокий. Людина, відчуваючи весіннє пробудження природи, прагне до зміни свого внутрішнього духовного життя для зустрічі головного християнського свята — Світлого Христового Воскресіння. З плином часу вживання млинців і всього того, що пов’язане з традиційними масляними стравами, втратило язичницьке наповнення. Сьогодні ми вже не можемо сказати, що православному християнину не можна їсти млинці тільки тому, що колись їх їли язичники.
Традиція випікання млинців і готування молочних страв «воцерковлюється», переводиться в русло милосердя. Відроджуючи православне ставлення до святкування Масляниці, дуже важливо нагадати людям про цінність людського спілкування, що засноване на християнській любові. Оскільки завдання цієї неділі — підготувати нас до Святої Чотиридесятниці, то потрібно слідкувати, щоб притаманні їй веселощі не перевищували допустимих меж, і саме святкування не перетворилося в зловживання та не служило приводом для гріха. Під час гулянь потрібно стерегтися, аби вони не завадили нашій підготовці до посту.
Пригощаючи своїми кулінарними шедеврами інших, ми проявляємо братерство і повагу один до одного та втілюємо християнську заповідь любові до ближнього.
Походеньки родичів один до одного на млинці зближує їх, дає зручний привід забути взаємні образи і невдоволення, які накопичилися за рік.
Якщо так організовувати святкування, то Масляниця перетворюється зі свята «перенасичення власного черева» — на свято духовного спілкування і єднання з близькими людьми. Пам’ятаймо, що сирна седмиця закінчується Прощеною неділею, тому в ході святкування є особлива нагода попросити один в одного прощення за завдані образи. «Якщо ви будете прощати людям їхні провини, то пробачить і вам Отець ваш небесний, а якщо не будете прощати людям їхніх провин, то й Отець ваш не пробачить вам провин ваших» (Мф.6.14-15).