Хорошій людині пам’ять вічна...

4 квітня минає рік світлої пам’яті дружини, мами, бабусі, сестри, племінниці Валентини Фадіївни ПШЕНИЧНОЇ

На душі — біль, жаль і сум. Тебе немає і більше вже не буде... Та пам’ять про тебе житиме в наших серцях. Ти пішла від нас так рано. Ніхто не зміг тебе спасти, лишилась в серці вічна рана. Ти нас прости, прости, прости. Ти була найкраща в світі мама, якби прожила ще трохи, — були б щасливі внуки, діти. Нехай свята земля береже твій вічний сон. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

У вічній скорботі чоловік, син, дочка, невістка, зять, сестра, швагро, племінниці

2 квітня минає 40 днів, як перестало битися серце дорогого сина, батька, брата Анатолія Володимировича КАРПАНА

На душі — біль, жаль і сум. Тебе немає і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненький. Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Батьки, дружина, синочок, сестра з сім’єю і всі рідні

30 березня минає рік, як перестало битися серце дорогої нам людини Віктора Дмитровича ХОМЕНКА

Вже рік, як ти пішов від нас, з життям так рано розлучився. Ти жив, як міг, не забуваючи нікого, з відкритим серцем і щирою душею мандрував по життю. Одна лиш мить все обірвала, одна лиш мить — тебе не стало. Чому така жорстока смерть тебе забрала. Адже ростуть онуки, яких ти так любив та чекав. Життя вирує, а тебе немає. Сумує, плаче вся родина, бо втратила чоловіка, батька, брата, дядька, свата, дідуся і зятя. Тобі б ще жити, але доля так розпорядилась... Та знай, наш
рідний, що в серцях у нас навіки ти лишився. Хай земля тобі буде пухом, а душі — Царство Небесне. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Сумуючі всі рідні

2 квітня минає рік, як перестало битися серце дорогого чоловіка, батька, дідуся Андрія Петровича КАРПІНСЬКОГО

Здається нам, що ти в дорозі,

Що скоро станеш на порозі.

Не хоче серце з цим змиритись,

Що в очі вже не подивитись.

Молитва хай дійде до тебе,

Щоб рай був там тобі на небі.

А пам’ять на землі зоріла.

Царство Небесне.

Вічний спокій твоїй душі.

Хто пам’ятає, — пом’яніть,

Хто забув, — згадайте.

Рідні

3 квітня виповнюється річниця, як пішов із життя Володимир Іванович КАГУКІН

Велика біль втрати дорогої нам та близької людини. Небесна, вічна, світла пам’ять, спокій та Царство Небесне твоїй душі.

Сумуючі рідні та близькі

31 березня минає 5 років, як немає поруч дорогої людини, чоловіка, друга, мудрого порадника, яскравої особистості — Георгія Івановича СВІРСЬКОГО

Нема тебе, хоч скільки клич,

Сама печаль повисла над землею.

У світі, серед безлічі облич,

Вже не зустріти посмішки твоєї.

Не заросте ніколи та стежина,

Що провела тебе в останню путь,

Похилиться зажурена калина,

І добрим словом люди пом’януть.

Царство тобі Небесне.

Дружина, рідні

4 апреля — год, как перестало биться сердце нашего дорогого мужа, отца, дедушки Анатолия Евгеньевича БАРТЕНЕВА

Уж год прошёл,

А боль не утихает,

Душа всё плачет,

Сердце разрывает.

Так сильно

Нехватает нам тебя.

Любовь — навечно,

Память — навсегда!

Вечно скорбящие жена, дочь, зять, внуки

28 марта — 2 года, как нет с нами нашей дорогой жены, мамы, бабушки, сестры Надежды Николаевны ОСТАПЧУК

Ты нас покинула, родная,

Настал разлуки скорбный час.

Но всё по-прежнему живая,

Ты в нашем сердце, среди нас.

Не слышно голоса родного,

Не видно добрых, милых глаз.

Зачем судьба была жестока?

Как рано ты ушла от нас.

Тебя уж нет, а мы не верим.

В душе у нас ты — навсегда.

И боль свою от той потери

Мы не излечим никогда.

Вечно скорбящие дети, муж, внук, сёстры и все родные

25 березня минув рік, як пішла з життя Ольга Григорівна СОСУНОВСЬКА

Тихо згасла свічка і догоріло життя доброї, трудолюбивої тітки. Життя, як промінь пролетіло. Тепер ти вічно в Небесах. Але назавжди буде пам’ять, любов в серцях. Вічний спокій твоїй душі. Царство Небесне.

Рідні

2 года нет с нами Василия Ивановича СИМАКА

Ты жизнь свою прожил достойно,

Оставил память нам навек.

В безмолвном мире спи спокойно,

Любимый нами человек.

Царство тебе Небесное.

Жена, сын, дочь, внучка, зять

1 квітня минає 40 днів, як страшна хвороба забрала від мене дорого чоловіка Володимира Івановича ГРИЩУКА з села Груд

Холодний вітер листя носить,

А за дверима вже весна.

Серце болить, душа голосить —

Тебе зі мною вже нема.

Без тебе хата опустіла,

Не переступиш свій поріг,

Сюди не прийдеш ти ніколи,

Не стрінеш родичів своїх.

Нехай тобі буде Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Дружина

3 апреля — 20 лет, как ушел из жизни дорогой наш человек — Аксентий Игнатьевич ПРИЙМАК

Доброту и любовь

Ты оставил живым,

Сколько б лет не прошло:

Любим, помним, скорбим...

Царство Небесное тебе

И вечный покой.

Родные