Щоб прожити життя-строк,
Кожен щось мудрує:
На базарі приймачок
Пса собі купує.
Прискіпливо вибирає,
Нібито корову,
В пащі чорноту шукає
Та веде розмову!
Ні статури, ані спини,
Одна шкіра й кості.
Нема лоску у тварини
Й мисливської злості!
Продавець теж не змовчав,
Розводить руками:
Пса щоденно годував —
М’ясом й пирогами!
Та ганьбити Сірка — годі!
Накиньте... червонець,
Буде у вашій господі
Вірний охоронець!
По руках! Ну? В чому справа?
Приймак скривив губи:
Я шукаю... вовкодава,
Щоб мав сказ і зуби!
Плачу ціну вельми гідну, —
Приймачок варняка.
Аби тільки тещу рідну
Покусав собака!
Бо годує, як бомжа,
Горілку ховає!
Чорт! Без солі і ножа...
Мене доїдає!!!