Ці слова українського поета Павла Тичини із вірша «Пам’яті тридцяти» — про нерівний бій на залізничній станції Крути (нині Чернігівська область) між більшовицькою армією Михайла Муравйова і загоном київських студентів та бійців вільного козацтва. Три сотні українських вояків протягом п’яти годин протистояли 4-тисячному війську, сформованому з петроградських і московських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту…


Зараз відомості про події 29 січня 1918 року — у вільному доступі, а на вшанування героїв Крут щороку, в цей день, проводяться пам’ятні заходи.
Із проголошенням Четвертим універсалом незалежності України Центральною Радою УНР, 22 січня 1918 року країна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. З огляду на катастрофічну нерівність сил, після п’ятигодин­ного бою українці мусили відступити, але в полон потрапили близько 30 осіб, яких після знущань було страчено.
19 березня 1918 року вирішили урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій Могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей учинок київської молоді героїчним.
2006 року на місці бою встановлено пам’ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам’ятну гривню.