Серце не вірить, душа не сприймає, що 10 років із нами немає

Сергія Флоровича БОРТНИКА з села Немильні

Не передати словами наше горе, що увійшло в серця довічним болем. Вас всі любили й вірним другом називали, і на роботі, і в селі Вас поважали, Ви чоловіком, батьком, дідусем були чудовим, були лиш зіткані із доброти й любові. Хай Вас оточує лиш Божа благодать! Ми Вас довічно будем пам’ятать!

Рідні

1 лютого — 5 років, як пішов з життя Василь Кирилович ЛАВРЕНЧУК

Рано Ти пішов від нас, це непоправна втрата для нашої родини. Ти був працьовитою людиною величезної душі, безсумнівної честі, сумління та чистої людської гордості, людиною життя. Світ став порожнім без Тебе. Ми тебе ніколи не забудемо. Низько схиляємо голови над Твоєю могилою. Вічного життя Тобі у Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.

Вічно сумуючі рідні

5 лютого минає 7 років, як немає Василя Петровича СТАКАНЧУКА

Пішов від нас так раптово й дуже рано, ніхто не знав і не відчував біди. Тепер на серці тривожна рана, бо ти ж пішов не на годину — назавжди. Чому життя таке несправедливе? Добрим людям — доля нелегка, така душа — розумна, добра, мила, — а доля випала, немов полин, гірка. Така нестерпна в серці рана, поки живемо на землі. Царство Небесне і вічний спокій тобі. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

У глибокій скорботі дружина, діти, онуки

31 января — 9 дней светлой памяти Николая Степановича КОВАЛЬЧУКА

Опустела без тебя земля. Нам теперь тебя вернуть нельзя. Стал пустым наш дом, потому что больше не живёшь ты в нём. Душа болит от скорбной муки, теперь навечно мы с тобой в разлуке.

Вечно скорбящие жена, сын, дочери и все родные

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

3 лютого минає 40 днів, як пішов у вічність люблячий чоловік, батько, дідусь — Віктор Опанасович ГОРБЛЮК

Не хоче серце з цим змиритись, що поряд з нами тебе нема. Тобі б ще жити, жити, жити, лишився біль, печаль одна. Спи спокійно, рідний. Царство Небесне твоїй добрій душі та вічна пам’ять.

З глибоким сумом дружина, дочка, син, зять, невістка, онуки

29 січня — 9 днів, як залишив цей світ Франц Йосипович КАРЛІНСЬКИЙ

Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.

Сумуючі дружина, дочка, рідні

2 лютого — 27 років, як пішла у вічність найдорожча, прекрасна людина — матуся, бабуся, прабабуся — Марина Прокопівна ПЕТРОВА

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю дорогенької, рідненької матусі. У наших серцях назавжди залишився біль і смуток непоправної втрати. Ні час, ні роки не зітруть в наших серцях спогади, любов і вдячність до Вас. Вічного Вам життя у Царстві Небеснім та спокою Вашій душі.

Вічно сумуючі дочка Поля і вся родина

2 февраля — 5 лет, как ушёл в мир иной Юрий Николаевич КУЧЕРЯВЫЙ

Ушёл из жизни ты так рано, нельзя было тебя спасти… Как глубока на сердце рана, навеки в моем сердце ты! Холодный обнимаю камень, несу к подножию цветы, боль и тоска не покидает, ушли надежды и мечты — но всегда со мною рядом ты!

Помню всегда, твоя жена

Хто забув, — згадайте,

хто пам’ятає, — пом’яніть.

2 лютого минає 5 років, як немає з нами чоловіка, батька, дідуся Петра Павловича КОВАЛЬЧУКА

Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.

Сумуючі дружина, діти, онуки

1 лютого минає 9 днів, як пішов з життя Борис Федорович ДМИТРУК

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

З сумом дружина, син, невістка, онуки і вся родина

Кажуть, Бог забирає найкращих...

7 лютого минає рік світлої пам’яті Фелікса Павловича ЗУБРИЦЬКОГО

Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай був там тобі на небі, а пам’ять на землі зоріла. Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі дружина, син, дочка, онуки і правнук