20 вересня — 3 роки світлої пам’яті Зінаїди Петрівни ЛОПАТЮК

Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом, а хто забув, — згадайте. Пухом тобі земля, рідненька. Душі — вічний спокій і Царство Небесне.

Зять, дочка, онуки

23 сентября — 2 года, как ушей из жизни дорогой нам человек, — Леонид Николаевич КАЗНАЧЕЕВ

Тот день, когда свет твоих глаз погас и серце перестало биться, стал самым страшным днем для нас, и мы не можем с ним смириться. Из сердца капает слеза, сжигает боль, кричит душа, мы так хотим вернуть тебя, но сделать этого нельзя. Ушёл из жизни очень рано, мы не смогли тебя сберечь. Глубокая осталась в сердце рана. Вечный покой твоей душе. Царство Небесное, пухом тебе земля.

Скорбящие жена, тёща, дети, невестки, зять и внуки

21 вересня — 6 років світлої пам’яті Віталія Володимировича ГРАБОВСЬКОГО

02.01.1961-21.09.2007

Кажуть, Бог забирає найкращих. Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як Тебе немає з нами, як відлетів Ти у далі неземні, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Не стирається рана в наших душах. Ти був для нас опорою, порадником, гарним батьком, чоловіком. Весь час турбувався про нас, забував думати про себе. Спасибі Тобі, рідненький, за турботу, життєву мудрість. Пам’ять про Тебе — завжди з нами. Вічного Тобі життя у Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.

Вічно сумуючі дружина, діти

21 вересня минає рік, як немає з нами нашої дорогої Валентини Миколаївни ЛУЦЕВИЧ

Пішла від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, не заживе ніколи рана, в серцях навіки будеш ти.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки, свекор, свекруха і всі рідні

21 вересня минає рік, як пішла з життя наша колега, вихователь — Валентина Миколаївна ЛУЦЕВИЧ

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Колектив ДНЗ №6

29 вересня минуло 3 роки, як не стало дорогої дружини, мами, невістки — Ірини Сергіївни БОЙКО

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі твої діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати, була найкраща в світі ти. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі чоловік, син, донечка, свекруха

23 сентября — 40 лет светлой памяти Виктора Пантелеевича БАНДУРЫ

На 33-м году тяжёлая болезнь оборвала жизнь любимому отцу, доброму мужу, чудесному другу и просто прекрасному человеку. В год Исуса Христа, зная о своей страшной болезни, он сказал: «Мне не страшно умереть — мне страшно, что меня не будут помнить». Прошу всех, кто знал Виктора, вспомнить добрым словом. Вечная память и Царство Небесное.

Помним всегда.

Родные

22 сентября проходит 9 дней со дня смерти настоящего офицера, врача «от Бога», любящего мужа, отца и дедушки — Владимира Андреевича ЛЕВКОВА

Ты жизнь прожил достойно, оставив пам’ять нам навек, в безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек. Помним, любим, скорбим…

Твои жена, дети, внуки

24 вересня минає 6 років гіркої втрати та світлої пам’яті дорогого Олександра Івановича ГОЛОВАНЧУКА

Оселився, сину, ти у далекім полі, де співають птахи і шумлять вітри. Не зустрів ти щастя, не зустрів ти долі, залишились рана, сльози і душевний біль.

Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй.

Вічно сумуючі мама, брати, рідні та друзі

21 вересня минає 9 днів, як перестало битися серце Володимира Федоровича РАФАЛЬСЬКОГО

14.08.1939-13.09.2013 рр.

Минає час, але ти вічно будеш жити у наших серцях. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі дружина, діти, невістка, зять, онуки

21 вересня — 10 років світлої пам’яті дорогого батька, дідуся — Володимира Івановича ШЕВЧУКА з с.Червона Воля

Пам’ять про Вас назавжди залишиться у наших серцях. Спочивайте з миром. ­Царство Небесне вам і земля пухом.

Вічно сумуючі діти, онуки