4 грудня — 14 років, як нема з нами Римми Федорівни ДИМЕНЮК

Якби могла ти довго жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

З глибоким сумом всі рідні

Кажуть, Бог забирає найкращих…

3 грудня — 9 днів світлої пам’яті Геннадія Володимировича ПОДОЛЯНЧУКА

13.02.1967-25.11.2013 р.р.

Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами. Пішов від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти. Ти був опорою, порадником, люблячим чоловіком та найкращим батьком. Весь час турбувався про нас, забував думати про себе… Спасибі тобі за все, рідненький. Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

У глибокій скорботі дружина, діти, батьки, рідні, друзі

2 декабря — полгода, как трагически ушёл из жизни Анатолий ВАЛИНКЕВИЧ

Любимые глаза любимого мужчины, мне б так хотелось в них бы заглянуть! Но рядом — монитор. Смотрю, как на картину, и не могу, увы, во взгляде утонуть. Любимый контур губ (рукою провожу я). А мне бы их сейчас поцеловать. Любимый образ твой в себе теперь ношу я… Его-то у меня теперь уж не отнять. Любимый голос твой — он слышен мне повсюду. Такой далёкий, ох — зато такой родной! Я это всё всегда любить и помнить буду. Целую монитор и… плачу над судьбой. Кто помнит, — помяните, а кто забыл, — вспомните.

В глубокой скорби жена

30 листопада минає 10 років світлої пам’яті дорогенької, турботливої матусі, лагідної бабусі — Лідії Микитівни КАРПОВИЧ

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідненької матусі. У наших серцях назавжди залишився біль і смуток непоправної втрати. Ні час, ні роки не зітруть у наших серцях найкращі спогади, любов і вдячність до Вас. Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічну пам’ять, а свята земля береже Ваш сон. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і щирою молитвою. Вічний спокій Вашій світлій душі.

Вічно сумуючі дочка, зять, син, невістка, онуки, правнуки та всі рідні

Закотилось у вічність життя, ніби сонце, сховалось за обрій.

З того світу нема вороття — розуміємо ми це сьогодні...

30 листопада — 40 днів світлої пам’яті Олексія Миколайовича СОРОКИ

На душі — біль, печаль і сум. Та пам’ять про тебе ніколи не згасне у наших серцях. Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

У скорботі рідні

29 листопада — 12 років, як пішов від нас дорогий чоловік, батько, дідусь — Георгій АНУФРІЄВ

Печаль у наших серцях залишилася назавжди. Царство Небесне твоїй душі, вічна пам’ять і земля пухом нехай тобі буде.

Дружина, донька, син, онучка

26 ноября — 25 лет со дня трагической гибели Анатолия Адамовича СИТАЙЛО

Прохожий, помолись над этою могилой. Он в ней нашёл покой от всех земных тревог. Здесь всё оставил он, что в нём греховно было, с надеждой, что жив его Спаситель Бог.

Жена, сыновья, невестки, внуки

30 листопада — 40 днів, як нема з нами Віри Тимофіївни ШТЕПИ із села Ярунь

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю про Вас. Царство Небесне і вічний спокій.

Сумуючі син, дочки, невістка, зять, онуки, правнуки, кума

30 листопада минає рік, як немає нашої рідної дружини, матусі, бабусі — Марії Петрівни САХНЮК

Я приходжу до рідного дому, він похмурий, кімнати пусті, бо немає тебе, рідна, між нами, тільки пам’ять одна у душі.

З глибоким болем чоловік і вся рідня