9 травня трагічно обірвалося життя нашого колеги — Вадима Миколайовича СУЩУКА

Ця трагедія торкнулася всіх, хто його знав. Страшнішого на світі не буває, як біль розлуки назавжди. Пішов від нас ти дуже рано, затьмарилося сонце и журбою огорнулися всі дні. І доки пам’ять житиме в віках, — живим ти будеш у наших серцях. Вічний спокій твоій душі. Усі, хто знав Вадима, згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою.

З сумом колеги по роботі відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції

Хорошій людині — пам’ять вічна...

18 травня минає 40 днів, як немає з нами дорогого чоловіка, батька, дідуся, сина, внука, брата — Івана Петровича ЮХИМОВИЧА

Ні серце, ні розум не можуть змиритись, що ти більше не повернешся, не підтримаєш, не посміхнешся, не пожартуєш, не зробиш те, що планував... Немає жодної години, хвилини, дня, щоб ми тебе не згадували, не виглядали з далекої дороги. Та залишились тільки сльози і печаль. Спи спокійно, дорогий наш, і Царство Небесне твоїй добрій душі.

У вічній скорботі дружина з донькою Мариною, дочка Алла з сім’єю, мати, бабуся, рідні та двоюрідні брати і сестри з сім’ями, тітки з сім’ями

17 травня — 40 днів світлої пам’яті нашої дорогої Тамари Олександрівни КОНДРАТЮК

Тихо згасла свічка й життя догоріло. Твоя світла душа в небеса відлетіла. Кого любила, чим жила, що планувала — не зробила, пішла у вічність. А серце не вірить, душа не сприймає, що тебе вже нема в живих. І тепер ми молимо Господа Бога Царства Небесного твоїй душі.

Діти, онуки, правнуки, рідні

21 мая — годовщина светлой памяти дорогого нам отца и мужа — Олега Борисовича ЛЕВАНДОВСКОГО

Сердце погасло, будто зарница, боль не приглушат года. Образ твой вечно будет храниться в памяти нашей всегда. Ты жизнь свою прожил достойно, оставив память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно любимый нами человек. Царство тебе Небесное и вечный покой.

Вечно скорбящие жена и дети

14 травня — 40 днів, як пішла у вічність дорога нам Валентина Павлівна ТІТ

Скільки б не шукали очі в рідній хаті, найдорожчої людини вже нема. Печаль не проходить і серце болить. Хто знав, — згадайте добрим словом і тихою молитвою. Царство Вам Небесне, вічний спокій душі.

У глибокій скорботі чоловік, син зі своїми дітьми

Навіть небо плаче за тобою...

Людмила ОСІНСЬКА

15.05.1977-03.10.1992

Тобі було б 37... Поки живемо — нам тужити, твоим іменем дорожити. Життя тобою недожите — всім нам скорботою болить.

Подруга Оля