У 2013 році міською радою було прийнято рішення про перенесення пам'ятника Леніну, який знаходився перед Будинком рад, і проведення реконструкції Центральної площі. Варто зазначити, що побудований на місці пам'ятника сонячний годинник нікого не залишає байдужим і викликає різну реакцію жителів міста. Сьогодні я хочу прокоментувати авторські ідеї, які були покладені в основу реконструкції площі, можливо, це слугуватиме своєрідним орієнтиром при огляді об'єкту.
Після оголошення конкурсу, для облаштування площі було отримано декілька цікавих пропозицій: квіткова клумба, скульптура матері, фонтан та деякі інші. Кращою була визнана пропозиція, яка надійшла від двох співавторів: Миколи Шавловського — колишнього головного архітектора міста та Євгенії Черкасової — нинішнього головного архітектора міста Житомира. Вони запропонували один з головних елементів благоустрою площі — Сонячний годинник з дванадцятьма знаками Зодіаку по колу.
У ході розроблення проектної документації нами була запропонована ідея замінити знаки Зодіаку на своєрідний історичний календар — дванадцять історичних подій, які так чи інакше мали вплив на розвиток міста. Тобто, основна мета — збудувати на центральній площі об'єкт, який би не просто став черговим елементом благоустрою міста, але слугував і просвітницьким цілям. Отже, Сонячний годинник — це не просто старовинний прилад для вимірювання часу за Сонцем.
Ймовірно, це найдавніший науковий інструмент, що дійшов до нас без змін і представляє перше застосування людиною знань про рух небесних тіл. Це вічний годинник, який буде вказувати на астрономічний час десятки, а то й сотні років, якщо, звичайно, ми зможемо уберегти його від людських рук.
Сонячний годинник складається зі стрілки-покажчика, що відкидає тінь (ця стрілка називається гномон) і циферблата сонячного годинника. Час за сонячним годинником визначають за тінню, що відкидається гномоном на циферблат.
У нас гномон (стрілка) годинника направлений на полюс світу і вказуватиме на полудень (по літньому) часу, він ніби є віссю кола, яке лежить у площині, паралельній екватору. По цьому колу рухається Сонце, гномон встановлений під кутом 50о36/′ північної широти, що відповідає географічній широті міста Новограда-Волинського, і має довжину 6,5 м.
Діаметр циферблата — 17,0 м.
Матеріали, які використані при будівництві сонячного годинника, — лезніківський граніт — один з найкращих в Україні, гномон і цифри циферблата виготовлені з нержавіючої сталі і напилені нітридом титану (покриття під золото, яке використовують при оздобленні церковних куполів). Гарантійний термін на покриття — від 50 років. На даний час цифри ще не змонтовані, для більш точної їх орієнтації монтаж краще проводити після переходу на літній час.
Для написання історичного календаря використані дослідження наших місцевих краєзнавців, фахівців історії та культури Віктора Ваховського, Олександра Провоторова, Ліни Наумець, Леоніда Когана, Євгенії Ващук, Миколи Мартинюка, Валентина Вітренка. Завдання було непросте, по-перше, обмежений формат — 12 дат з текстом не більше, ніж у два речення. По-друге, потрібно було якомога більше абстрагуватись від ідеологічних штампів і політики. Підкреслюю — це не календар знаменних дат, це — віхи історії міста. Сьогодні багато хто дорікає, що в календарі не згадано про Шевченка, який проїжджав через наше місто, визвольну боротьбу ОУН-УПА, голодомор, Небесну сотню. Разом з тим, згадується російська імперія, Кутузов, Катерина II. Можливо, в подальшому можна буде тексти відкоригувати, хоча дуже не хотілося б, щоб ми з кожним Майданом переписували свою історію. Як сказав відомий поет: «Большое видится на расстоянии».
Самі тексти виготовлені з латунних букв, покритих лаком відомого італійського виробника фірми «Vezzani».
Пройшовши по колу сонячного годинника, перехожий зможе скласти уяву, хто ми є і яку глибоку історію має наш старовинний Звягель.
1257
Перша літописна згадка про місто: «...Князь Данило Галицький рушив до Возвягля з великою силою і учинив страшний погром». Вцілілі мешканці покинули згарище і оселились на нинішній території.
1349-1569
Місто у складі Великого Князівства Литовського. У 1499 р. дозволено гетьману Костянтину Острозькому «…у ЗВЯГЕЛІ замок справити і місто садити».
1569-1793
Звягель під владою Речі Посполитої. Місто розбудовується, з’являються перші кам’яні будівлі, у 1778 р. на фортеці освячено костьол, який був одним з найгарніших храмів на Волині.
1648-1657
Звягельський полк народного ополчення під керівництвом полковника Михайла Тиші боровся за незалежність України у війську гетьмана Богдана Хмельницького.
1793-1917
Місто у складі Російської імперії. У 1795 р. Катерина ІІ веліла місто перейменувати на Новоград-Волинський і зробити центром Волинської губернії.
1805
У місті знаходилась штаб-квартира Кутузова. Звягельський замок переходить у володіння генерала Уварова, нащадок якого, Борис Мєзенцев, збудував маєток з дендропарком.
1823
У місті засновано Товариство об’єднаних слов’ян, яке стало одним із центрів декабристського руху в царській Росії. Мета — знищення монархії та утворення слов’янської федерації.
1871
25 лютого у місті народилася геніальна українська поетеса Леся Українка.
1917-1920
Громадянська війна та встановлення радянської влади. У 1923 році Новоград-Волинський став центром однойменного району.
10.07.1941-03.01.1944
Період фашистської окупації міста, загинуло понад 44000 жителів міста та військовополонених. Спалено 15 сіл району.
2014
У місті проживає близько 60000 чоловік, у 110 селах району — близько 50000 чоловік 29 національностей.
МІСТА-ПАРТНЕРИ
1996 — Суомуссалмі, Фінляндія; 1996 — Рогачев, Білорусь, 1999 — Ломжа, Польща; 2002 — Вуковар, Хорватія; 2002 — Сурамі, Грузія; 2010 — Пясечно, Польща; 2011 — Белхатув, Польща; 2013 — Хашурі, Грузія; 2013 — Курськ, Росія.
Повністю плануємо завершити благоустрій площі перед Будинком рад до 1 травня. Буде завершено встановлення цифр на годиннику, зроблена підсвітка, висаджені квіти.
Хочу висловити щиру подяку архітекторам Миколі Шавловському, Євгенії Черкасовій, будівельникам комунального орендного підприємства(керівник Дмитро Андрущенко), приватному підприємцю Віктору Бараннікову, інженеру з технагляду Валентині Мосійчук — за професійно виконану роботу.
До речі, Сонячний годинник, що збудований у нашому місті, став найбільшим за розмірами на теренах колишнього СНД, по завершенню всіх робіт ми маємо можливість потрапити до Книги рекордів України.