Шостого грудня — 17-та річниця утворення Збройних сил України — свято, що посідає одне з ключових місць серед інших державних і професійних свят. Адже історично так склалося, що армія — це надійний захисник держави, гарант безпеки її громадян. Військовослужбовці є носіями славних бойових традицій. Коли ми говоримо про величні і святі поняття, такі як любов до Батьківщини, патріотизм, вірність обов’язку, самопожертва, в уяві завжди постає образ військового.
Впродовж десятиліть Новоград-Волинський був і залишається гарнізонним містом. Нині тут дислокується 30-та окрема механізована бригада, частини військових інженерів, розвідників, військ РХБ захисту.
30-та окрема гвардійська механізована бригада — нащадок славних бойових і військових традицій воїнів-танкістів. На долю цієї частини випадало немало нелегких випробувань як у роки війни, так і в повоєнний час. 30-та танкова дивізія пройшла славний бойовий шлях дорогами війни, з часом була переформована в механізовану бригаду.
Відповідно до рішення вищого військового керівництва, на виконання Указу Президента України від 2002 року «Про перехід Збройних сил України на комплектування військовослужбовцями за контрактом», з 2005 року на базі бригади розпочато експеримент із комплектування підрозділів виключно військовослужбовцями за контрактом. Зараз ми можемо констатувати — експеримент вдався, підрозділи укомплектовані контрактниками. Згідно з Державною програмою розвитку Збройних сил України на 2006-2011 роки, бригаді відводиться особлива роль — бути зразком нової професійної української армії.
— Першими бути завжди важко, але й почесно. Першими ми були з самого початку, бо розпочинали експеримент, і першими, а точніше, кращими, продовжуємо залишатися за результатами бойової підготовки вже протягом трьох років, — розповідає командир 30-ї окремої гвардійської механізованої бригади, начальник Новоград-Волинського гарнізону, полковник І.А.ДОВГАНЬ. — Очолювана мною бригада належить до об’єднаних сил швидкого реагування, а це покладає на особовий склад ще більшу відповідальність.
Крок за кроком весь колектив йшов до успіху. В умовах недостатнього фінансування, обмежень у забезпеченні матеріальними засобами командири підрозділів, весь особовий склад на полігонах наполегливо опановували військову науку. Успішно виконавши етапи злагодження підрозділів, ми вдало, на високому рівні, провели ротні тактичні навчання з бойовою стрільбою. Першим вагомим здобутком була участь 1-го механізованого батальйону в батальйонних тактичних навчаннях з бойовою стрільбою на Житомирському навчальному центрі в ході широкомасштабних навчань «Артерія-2007». Командир батальйону, майор Півоваренко П.В., весь особовий склад успішно справилися із навчально-бойовими завданнями.
Вінцем стали бригадні тактичні навчання з бойовою стрільбою, проведені у вересні цього року на Рівненському навчальному центрі. Вперше в історії Збройних сил України воїни-танкісти виконували таке складне завдання, як форсування водної перешкоди по дну, механіки-водії БМП долали водну перешкоду на плаву. Ці та інші, не менш складні завдання, виявилися під силу нашим гвардійцям. І в палючу спеку, і в холодний дощ вони наполегливо гартували свій польовий вишкіл.
Результати навчань були високо оцінені вищим військовим керівництвом та особисто Президентом України. За підсумками бойової підготовки в 2008 навчальному році бригада визнана кращою в Сухопутних військах. Хочеться особливо відзначити за підсумками року таких військовослужбовців, як полковник Данилюк О.П., підполковник Нестеренко О.В., підполковник Павлюк О.О., підполковник Кравчук П.В., підполковник Сварицевич В.П., підполковник Задерейко О.А., підполковник Пятніцин О.П., підполковник Марченко С.М., підполковник Григор’єв А.І., майор Півоваренко П.В., майор Заболотний С.В., майор Мазур Р.М., майор Михальчук Р.П., майор Карпенко С.М., майор Горчинський С.І., капітан Гринюк О.І., капітан Крук Є.І., капітан Павлюк В.В., капітан Загоровський О.С. та багатьох інших.
Отож, є всі підстави стверджувати, що професійна армія, прообразом якої є наша бригада, відбулася. Наші успіхи — яскраве тому свідчення. Ми перейшли, а точніше, форсували Рубікон. Наступний етап — підтримання стану бойової підготовки на належному рівні та подальше вдосконалення.