Приємним відкриттям є бачити, як наші земляки за кордоном не лише працюють, а й удосконалюються. Зокрема, мова йде про фізичну форму. Про чеського заробітчанина, у минулому — новоградського тренера з боксу, ми писали в попередньому номері. Робота — роботою, а спорт заряджає позитивом і рятує від «печальок», — це його переконання в Чехії здобуло нове дихання. Добре, коли можливостей для цього вистачає, а за кордоном, як виявляється, із цим нема проблем.
Про це ж ми довідалися й від іншої нашої землячки Любові Кирчун, котра вже п’ять років мешкає в Польщі. В Україні вона була медичним працівником, а в Польщі працює в транспортній компанії. Щоб пожвавити малорухливий спосіб життя, Любов не лише продовжила за кордоном займатися спортом, а й долучилася до марафонів із бігу. Завдяки цьому тепер має в арсеналі призові місця і незмінно класний, заряджений настрій. Цими днями наша землячка приїхала додому, тож їй приємно буде прочитати цей матеріал про себе.
— Любове, невже справді життя на чужині, а ще — намагання реалізуватися на новому місці роботи, виснаження, емоційні переживання у зв’язку з адаптацією — стали для тебе стимулом активніше займатися спортом?
— Саме так, адже маю сидячу роботу і малорухливий спосіб життя, щодня вісім годин проводжу за комп’ютером. Окрім бажання подбати про своє здоров’я, у новій країні це був спосіб завести ще й нові знайомства. В Україні мій спорт виглядав доволі скромно — це були пробіжки на стадіоні «Авангард». У школі, пригадую, я до жаху не любила фізкультуру (сміється — авт.).
— Як сталося, що ти береш участь у польських марафонах із бігу?
— Біг — один із найдоступніших видів спорту, не потребує тренажерів, гантель чи штанг. Одягнув зручний одяг та взуття — і вперед. Тому моя симпатія очевидна.
Перші мої змагання з бігу відбулися саме в Польщі. Я захотіла спробувати ці нові відчуття, відчути адреналін.
У польському місті Ченстохова, де тепер проживаю, я відвідую спортивний зал «Calypso». Торік він став організатором безкоштовних тренувань з бігу, і до групи бігунів міг долучитися будь-хто. Перші змагання — у пустелі Блендувській, із дистанцією сім кілометрів по піску з 15-ма перешкодами. Це є найбільша в Польщі площа, вкрита летючими пісками (близько 32 км). Температура +26^oС, було дуже непросто.
Але я це зробила. Звісно, не перша, але й не остання! А далі, як кажуть, спорт — це вид залежності. Хотілося продовження нових емоцій. Наступне змагання — дистанція на п’ять кілометрів, я здобула у своїй категорії вже друге місце. Не буду перелічувати далі всіх забігів, але скажу, що отримую від них суперові емоції. І так, виявляється, можна активно поєднувати роботу і заняття спортом.
— Яке ставлення до спорту в Польщі?
— Як і в Україні, ставлення є різне. Просто в Польщі більше можливостей для спортивного розвитку. У моєму місті багато пропозицій: спортивні майданчики, парки, де можна побігати, велосипедні доріжки, групи моржів тощо. Багато різних можливостей для фізичної активності.
А стимул, зрозуміло, у кожного свій: мати гарну фігуру, швидше бігати, знайти однодумців… До речі, я таким чином у Польщі навіть земляків знайшла. Поставив собі мету — роби щось для того.
— Під час карантину весь світ став на паузу. Був період, що навіть стадіони зачинили. Як у цій ситуації доводилося не втрачати форму?
— Помітила цікаву річ, що спорт скрізь стає дедалі популярнішим. Щоправда, пандемія цей поступ пригальмувала на цілий рік, як мінімум. І ось тут, коли всі спортзали були зачинені, справжні спортивні ентузіасти показали себе — той, кому справді до вподоби спорт, не полишив його. Звісно, удома тяжче стало себе примусити до занять, але якщо хочеш мати результат, то працюватимеш у будь-якій ситуації.
— Чи відчула зміни в житті після адаптації в спорті?
— Однозначно, що життя стало активнішим. Тепер бракує часу на нудьгу, покращилися самопочуття і настрій. Біг — чудовий лікар від депресій, час для активного відпочинку. Щойно у вас з’являється апатія — рекомендую на пробіжечку. І де та апатія подінеться?! Отримаєте мотивацію щось робити і не хандрити, нові ідеї.
Переваги — це не тільки стрункі ноги, медалі чи красиві селфі на свіжому повітрі. Регулярний біг впливає на нашу фізіологію, мислення та самооцінку, що підтверджують наукові дослідження. Дорогі друзі, я в цьому переконалася і вам рекомендую.
— Що зрозуміла, живучи тепер за кодоном?
— Де б ми не були, а вдома ліпше…. За кордоном бракує рідних та близьких людей, знайомих місць, де провів значну частину життя. Якби Україна отримувала таку допомогу від Європейського Союзу, як Польща, то мала б вищий рівень життя, а люди — розширений світогляд і загальне прагнення до якісних змін. Сірого кольору українцям додав не лише коронавірус, а й старі невирішені проблеми, на жаль. Тож саме час мотивувати себе на позитив. Зокрема, зайнятися спортом. Не зчуєтеся, як у житті додасться якісних, позитивних змін!
— Дякую, що поділилася позитивним досвідом.
— І тобі щиро дякую, що знайшла в моїй історії корисну ініціативу, якою можна поділитися і когось надихнути!