Шахи побили, газони потоптали

Шахи побили, газони потоптали

МІСТЯНИ ОБУРЮЮТЬСЯ ХУЛІГАНСТВОМ У ПАРКУ
Днями нам у відчаї зателефонувала ініціатор проєктів «Мультяшки» та «Шахове королівство» Анна Власюк. Виявилося, що відвідувачі парку не лише смітять на дитячому ігровому майданчику і топчуть зелені насадження. Нещодавно хтось понівечив паркову новинку — великі дерев’яні шахи. Центральний парк — обличчя міста, і йому сьогодні «вибивають зуби».
— Я не знаю, що потрібно робити цим фігурам із дерева, аби їх зламати, — спробувала, у мене не вийшло! А хтось поламав коням вуха і «відкусив» знизу пішака. Щодня якісь «сюрпризи». У мене вже душа болить із цим боротися!
Анна з чоловіком Василем та підприємцями-власниками кафе «My coffe» створили в центральному парку комфортне, затишне місце відпочинку. Одну з небагатьох у Новограді локацій, куди не соромно привести гостей.
І ось сьогодні хтось дозволяє собі це нищити без жодного покарання. Порушників досі не встановили.

У мережі ця тема викликала жваве обговорення і справедливе роздратування:
«Не цінують затишку люди! І влада з поліцією байдужі».
«Нашим людям можна ставити лише бетонні лавки та залізні гойдалки».
«Завжди любила наше місто, але останніми роками звідси хочеться втекти.... Часом здається, що «інопланетні варвари» тут скрізь і все нівечать. Невже так важко поважати чужий труд? У школі, садочку, сім’ї треба щодня «довбати» це в голови. І на трудах не бісером вишивати, а садити дерева, квіти, фарбувати лавки. Може, так дійде?».
«Треба бути нелюдом, щоб зневажати працю людей, які створюють красу в парку. Ганьба!».

Хтось зробив припущення щодо якості деревини, з якої виготовлені шахові фігури. Мовляв, якщо вони падали, то через низьку якість міг статися злом. «Майданчик, який ми споруджуємо у своєму мікрорайоні, зроблений з деревини. І з ладу виходить саме та частина, де неякісна деревина», — із власних спостережень написала активістка Алла Володіна.
Утім пошкоджень, які б засвідчили, що шахи падали, не виявлено.
Штраф за порушення благоустрою — мізерний, тому, як пишуть у мережі, хуліганам «по цимбалах». У якості альтернативи хтось із дописувачів запропонував громадські роботи за пошкодження громадського майна. Утім для того, аби покарати винних, потрібно спочатку їх знайти.
Поліцейські патрулі, камери відео нагляду досі для міста залишаються мрією.
«Де розрекламовані камери відео спостереження? У парку вони мають бути! Чи влада хоче ще це перекласти на руки підприємців, котрі й так тягнуть місто на собі?» Дехто проявив великодушність, запропонувавши скинутися коштами на камери. Хоча відомі випадки, що якість зображення не завжди дозволяє роздивитися порушників. Тож невідомо, чи стане це панацеєю.
Інше кричуще питання — коли відвідувачі дозволяють собі нахабно протоптувати стежки по клумбах з кафе на ігровий майданчик… Діти біжать навпростець, батьки — за ними. Цей шлях уже охрестили «ослиною тропою».
Один зі способів боротися — попередження про штрафи і нагадування на кожному кроці: «Дякуємо за чистий парк», «У нас не смітять», «Кинув сміття — не забудь хрюкнути». Можна організувати благодійний челендж із виготовлення таких нагадувань, аби вберегти від руйнації те, що спромоглися створити. Поки ніхто не збирається шукати чи дисциплінувати винних.
P.S. Коли верстався номер, ми поцікавилися ходом справи в Анни Власюк: «Комунальники приходили, одне вухо білого коня ми знайшли разом. Вони спитали, чи приклеїмо. Ми приклеїли. На цьому все».
Юлія КЛИМЧУК