29 ВЕРЕСНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СЕРЦЯ
Серцево-судинні захворювання — це група хвороб серця та кровоносних судин, до якої належать такі захворювання: гіпертонія (високий кров’яний тиск); ішемічна хвороба серця (інфаркт); захворювання периферичних судин; серцева недостатність; ревматичні захворювання серця; вроджені вади серця; кардіоміопатії.
На думку Всесвітньої федерації серця, 80% випадків передчасної смерті від інфарктів можна запобігти, якщо тримати під контролем основні фактори ризику розвитку цих захворювань: підвищений артеріальний тиск, підвищений рівень загального холестерину крові та його фракцій, надмірна вага тіла. Необхідно дотримуватися здорового способу життя та уникати стресових ситуацій.
Інфаркт є гострим захворюванням, яке вимагає екстреної медичної допомоги. Важливо знати та вміти вчасно розпізнати ознаки розвитку серцевого нападу!
Симптоми інфаркту включають: біль або неприємні відчуття в середині грудної клітини; біль або неприємні відчуття в руках, лівому плечі, ліктях, щелепі або спині. Крім того, людина може відчувати труднощі в диханні або брак повітря; нудоту або блювоту; відчувати запаморочення або втрачати свідомість; покриватися холодним потом і ставати блідим. Жінки частіше відчувають брак дихання, нудоту, блювоту і болі в спині та щелепі.
Якщо ви підозрюєте, що в людини стався серцевий напад, то необхідно негайно звернутися за медичною допомогою! Пам’ятайте, чим раніше розпочато лікування, тим кращий прогноз для здоров’я та життя людини!
Профілактика серцево-судинних захворювань — це координований комплекс на громадському й індивідуальному рівні, спрямований на усунення або мінімізацію впливу чинників ризику серцево-судинних захворювань.
Профілактику серцево-судинних захворювань можна умовно розділити на дві групи:

• Первинна профілактика включає раціональний режим праці та відпочинку, збільшення фізичної активності, обмеження вживання кухонної солі, відмову від алкоголю та куріння, зниження калорійності їжі та маси тіла. Саме первинна профілактика дозволяє зберегти оптимальні умови життєдіяльності людини.


• Вторинна профілактика (медикаментозна та немедикаментозна) проводиться з метою попередження рецидивів захворювання, розвитку ускладнень в осіб із реалізованими факторами ризику, зниження захворюваності та смертності від цих хвороб, поліпшення якості життя пацієнтів.
  

ЗАХОДИ, ЩО ФОРМУЮТЬ ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ І ЗНИЖУЮТЬ РІВЕНЬ ФАКТОРІВ РИЗИКУ

• Відмова від паління (для тих, хто не палить, — від перебування в приміщеннях для куріння).


• Дотримання гіпохолестеринової дієти: зниження насичених жирів (зменшення споживання жирних сортів свинини, введення в раціон харчування м’яса індички, кролика, з низьким вмістом холестерину), акцент на ціліснозернові продукти, овочі (рекомендується до 5 порцій у день), фрукти і рибу. Слід використовувати соняшникову, кукурудзяну, рапсову або оливкову олію.


• Зменшення споживання кухонної солі до 5 г/добу. Обмеження вживання продуктів, що містять «приховану» сіль: копчені та варені ковбасні вироби, хліб. Дуже корисно збільшити вживання продуктів, що містять калій і магній (морська капуста, родзинки, буряк, абрикоси, кабачки, гарбуз, гречка).


• Зниження надмірної ваги.


• Контроль артеріального тиску, показників ліпідного обміну, рівня цукру в крові.


• Збільшення фізичної активності. Не менш 150 хвилин на тиждень середньої (ходьба, плавання, велосипед) фізичної активності (по 30 хвилин у день 5 разів на тиждень) або 75 хвилин на тиждень інтенсивної фізичної активності (або комбінувати).


• Обмеження прийому алкоголю.


• Уникнення стресових ситуацій. Хронічні стреси та короткострокові сильні нервові потрясіння збільшують ризик виникнення ішемічної хвороби серця або серцевого нападу.

Уникнути стресу в повсякденному житті неможливо, але важливо навчитися справлятися з ним, керувати своїми емоціями. На допомогу приходять медитація, дихальні вправи, йога та інші техніки релаксації.
З метою раннього виявлення захворювань та факторів ризику їх розвитку важливим є регулярне щорічне проходження медичного огляду, а при необхідності — консультація.