Якість громадського транспорту в Україні далеко не найкраща. Особливо — у маленьких містах та селах, які не мають бюджетів на закупівлю нових автобусів і повноважень на розробку зручних маршрутів. Але покращити ситуацію можна. Для цього у вересні парламент ухвалив зміни до закону про транспорт. Хто тепер відповідатиме за пасажирські перевезення в громадах та які є ризики, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ ЩОДО ТРАНСПОРТУ
Сім років тому в Україні стартувала реформа децентралізації. Вона змусила об’єднуватися міста та села в громади, дала більше повноважень на місцях, але разом із тим принесла чимало транспортних проблем. Справа в тому, що громади об’єднали, але частина повноважень залишилася в районах, зокрема щодо організації пасажирських перевезень.
Новий адміністративний розподіл Уряд затвердив лише минулого року. У результаті в Україні було створено на 1470 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), а також 129 нових районів замість 490 старих. Залишилося визначити хто і за що відповідатиме.
«Це викликало низку проблем, бо міська рада не могла впливати на конкурси, укладання договорів, виплати компенсацій за пільгові перевезення на приміських маршрутах у межах територіальної громади, тому частина приєднаних у минулому році сіл, наприклад Валок, Мильці, мали значні проблеми з доїздом до міста, а подекуди взагалі маршрутки не виходили на рейси», — пояснює ситуацію на прикладі своєї громади голова ГО «Нова Полтава», депутатка Полтавської міської ради Юлія Городчаніна.
Аби дати громадам більше повноважень у сфері пасажирських перевезень, у вересні цього року Рада ухвалила зміни в закон про транспорт.
МОЖЛИВОСТІ ТА РИЗИКИ
Парламент передав повноваження з організації пасажирських перевезень між містами, які раніше здійснювали районні адміністрації, громадам. Тепер ОТГ можуть виступати замовниками маршрутів у своїх межах: як міських, так і приміських. Відповідно до закону, громади спроможні збільшувати частоту рейсів, замінювати автобуси на нові, організовувати перевезення дітей до школи.
За маршрути, які проходять по території декількох громад в одній області, відповідатимуть обласні адміністрації.
«Великий плюс, що ОТГ нарешті дали право робити свої маршрути. Відповідно, тепер будуть законно надаватися послуги із перевезення пасажирів у села і міста територіальних громад. Бо досі фактично рік діяльність громад у сфері перевезення була нерегульована жодним законом. Органам місцевого самоврядування надали функції замовника перевезень на приміських і міжміських маршрутах. До цього органи місцевого самоврядування могли бути організаторами перевезень лише на міських автобусних маршрутах, які не виходять за межі адміністративної одиниці. Що унеможливлювало запуск маршрутів у межах територіальних громад», — зауважує голова ГО «За якісний транспорт» Святослав Товстига.
При цьому експерти звертають увагу на потенційні ризики закону. Відповідно до документа, нинішні договори про організацію перевезень, укладені до набуття законом чинності, продовжать діяти і розірвати їх до завершення терміну не вийде. Це означає, що маршрути, які курсували досі й були сформовані районними адміністраціями, далі працюватимуть.
Така ситуація може обернутися не тільки дублюванням маршрутів, а й цілою війною за пасажирів. Адже ринок перевезень — це великі гроші, часто його контролюють небезпечні угрупування. Яскравий приклад — стрілянина в Броварах минулого року через розподіл пасажиропотоку. Чи всюди вийде вирішити питання мирно, покаже час.
Наразі закон направлено на підпис Президенту, він набуде чинності наступного дня після опублікування.